Справа №2-294/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого: судді Шелесько В.Д.,
при секретарі: Гладкій Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Онуфріївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 третя особа – Павлиська селищна рада про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
В позові позивач просила зобов’язати ОСОБА_2 демонтувати дерев’яну добудову до господарського сараю біля житлового будинку АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1700 грн, поклавши судові витрати на винну сторону.
Посилається на те, що вона з відповідачем проживають в одному будинку АДРЕСА_1 Декілька років тому відповідач самовільно побудував дерев'яний сарай, який розміщений на відстані близько 0,5 м. від зовнішньої стіни її квартири.
У зв'язку з порушенням будівельних норм відповідачем, її квартира постійно сиріє, у квартирі з'явилась пліснява, а також відсутній вільний доступ до зовнішніх стін її квартири, що перешкоджає їй утримувати свою власність в належному технічному стані.
Вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогою знести незаконну споруду та відновити її право на вільне користування та розпорядження своїм майно, але крім скандалів ці вимоги нічим не закінчились, тому вона була вимушена звернутись в Онуфріївську районну державну адміністрацію про прийняття заходів по примусовому знесенню вказаної споруди.
02 грудня 2009 року комісією у складі начальника відділу регіонального розвитку,
містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації Євтушенка М., спеціаліста відділу Держкомзему Яновського М., землевпорядника Павлиської селищної ради Н.Шумило, було складено акт огляду
вказаної будівлі та рекомендовано демонтувати незаконно побудований сарай. Але відповідач проігнорував вказану рекомендацію і у зв'язку з чим адміністративною
комісією виконкому Павлиської селищної ради його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф.
Не дивлячись на це відповідач будівлю так і не демонтував.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право
вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання
своїм майном.
Враховуючи, що з її сторони вичерпані всі досудові засоби для вирішення вказаного конфлікту, вона вимушена звернутись до суду про захист свого порушеного права.
Незаконними діями відповідач не тільки перешкоджає їй реалізовувати право на користування майном, але і спричинив моральні збитки, які виразились у моральних переживаннях у зв'язку з його незаконною поведінкою та пошкодженням її майна. Вона повинна була прикладати додаткові зусилля, щоб примусово відновити своє порушене право. Постійні сварки та бюрократична тяганина негативно впливають на стан її здоров'я.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити. Пояснила, що в квартирі відповідачів раніше проживав ОСОБА_8 (нині покійний), якому її чоловік ОСОБА_9 (нині покійний) дозволив зробити прибудову до сараю що знаходився недалеко від її квартири. Потім квартиру ОСОБА_8 зайняли відповідачі і відповідно до них перейшла спірна будівля. В даний час відповідачі не приводять в належний стан добудову з дерева там завелися криси. Прибудова знаходиться в 0,5 м. від стін її квартири і створює перешкоди в обслуговуванні квартири. Добровільно відповідачі добудову не прибирають. Вважає, що дану добудову можливо перенести в інше місце, в дворі біля будинку, місця вистачить.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позов не визнали. Пояснили, що дана дерев’яна добудова досталась їм від попередніх жильців квартири і вона нікому 25 років не створювала перешкод, а в даний час позивачу вона стала поміхою. Відносно акту від 2 грудня 2009 року пояснили, що він складався в їх відсутності, його не підписували, тобто порушений порядок складання. Моральну шкоду не визнали, так як такої шкоди завдано не було. Позивач захопила половину двору, що прилягає до будинку, набудувала сараї і загородки і їм нікуди перенести дану добудову, хоча це можна зробити.
Представник Павлиської селищної ради Волинюк Н.В. пояснила суду, що дійсно спірна будівля знаходиться в 0,5 м. від житлового будинку і стін квартири позивачки. Вважає, що це є порушенням будівельних норм. До такого ж висновку прийшла і комісія в складі спеціалістів архітектури і земельного відділу. Комісія запропонувала відповідачам дану прибудову демонтувати. Вона вважає, що можливий варіант, а саме перенесення ції незначної дерев’яної будівлі в інше місце в дворі. Також пояснила, що на території двору біля будинку будівлі та загородки позивача знаходяться на площі 93,8 кв.м. тоді як у відповідачів такі будівлі на площі 41 кв.м., а в інших жильців будинку по 31-32 кв.м. Виходячи з цього можна перенести дерев’яну прибудову на територію однієї з загородок для птиці позивача.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав :
Згідно наданих позивачем документів, вона є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 44,5 кв.м.
Згідно наданих відповідачами документів, вони є власниками квартири АДРЕСА_2 загальною площею 47,4 кв.м.
Згідно акту від 2 грудня 2009 року складеного начальником відділу архітектури Онуфріївської РДА Євтушенко М.І. спеціалістом відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Яновський М.І. та землевпорядником Павлиської селищної ради Шумило Н.І. в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дерев’яна добудова до господарського сараю яка належить ОСОБА_2 знаходиться на відстані 0,5 м. від зовнішньої стіни квартири ОСОБА_1, що є грубим порушенням існуючих протипожежних вимог, а тому рекомендовано власнику забудови ОСОБА_2 демонтувати дану будівлю в місячний строк.
Постановою адміністративної комісії виконкому Павлиської селищної ради від 12.04.2010 року ОСОБА_2 за порушення правил користування житловим будинком по ст. 150 КУпАП підданий штрафу в розмірі 17 грн.
З пояснень представника Павлиської селищної ради Волинюк Н.В. та наданої нею схеми розміщення будівель та споруд житлового будинку АДРЕСА_1 вбачається, що загальна площа забудов ОСОБА_1 становить 93,8 кв.м, а ОСОБА_3 – 41,2 кв.м. Забудови Кшановського – 32,3 кв.м., а ОСОБА_11 – 31,2 кв.м. при загальній площі двору 574 кв.м. Між душовими кабінами Кшановського та ОСОБА_1 з однієї сторони, та душовою кабінкою ОСОБА_3 знаходиться загородка (виконана металевою сіткою) площею 40,8 кв.м належала ОСОБА_1 Спірний дерев’яний сарай розміром 1,3 х 2,4 м становить 3,1 кв.м.
Площа квартир сторін майже одинакова, у ОСОБА_3 на 2,9 кв.м. більша.
Виходячи з рівності сторін, суд вважає можливим перенесення спірної дерев’яної прибудови, належної ОСОБА_12 і ОСОБА_3 на територію загородки для птиці ОСОБА_1 площею 40,8 кв.м зі сторони гаража ОСОБА_3 і вказане перенесення спірної будівлі буде відповідати інтересам сторін по справі.
Виходячи з викладених обставин суд вважає, що діями відповідачів позивачу моральна шкода спричинена не була, поскільки позивач своїми неправомірними діями побудувала на території спільного двору будови загальною площею в 93,8 кв.м. тоді як інші 3-и власники квартир будинку мають такі будови загальною площею 104,7 кв.м., а ОСОБА_3 і ОСОБА_2- 41,2 кв.м. Відповідачі не пояснили, що вони б самі перенесли спірну будівлю в інше місце, але на даний час немає можливості так як двір захопила позивач. Тому відповідачі своїми ділянками позивачу моральної шкоди не спричинили і в цій частині позову необхідно відмовити.
Поскільки в ситуації, що склалася вина відповідачів є вимушеною і по вині позивача, то судові витрати по справі, які є незначні, залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 16, 357, 358, 382,386 ЦК України, ст.ст. 89, 91 ЗК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 впродовж 3(трьох) місяців демонтувати дерев’янудобудову розміром1,3 х 2,4м. до господарського сараю розміром 2,5 х 5 м. шляхом знесення або перенесення цієї добудови на місце загородки для птиці розміром 8 х 5,1 м., належної ОСОБА_1 зі сторони господарських споруд, належних їм, на території двору будинку АДРЕСА_1
В задоволенні інших позовних вимог позивачу відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі до Онуфріївського районного суду заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення та подання після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Онуфріївського
районного суду
Кіровоградської області Шелесько В.Д.