Справа № 2-212/10

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року                              м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:                головуючого                     Хомченко С.І.

                          при секретарі                           Назаренко А.В.

    за участю сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до відкритого акціонерного товариства  „Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”  про стягнення коштів та  моральної шкоди,-  

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ „Марганецький ГЗК” про стягнення коштів та моральної шкоди, вказуючи, що  він працює на шахті №8-2 ВАТ “Марганецький ГЗК”  ГРВЗ-5 розряду.  З 18 березня 2009 року по 26 травня 2009 року через хворобу він перебував на амбулаторному лікуванні.. Йому нараховано та сплачено за лікарняним листом 5973,70 грн. виплат за загальнообов”язковим державним страхуванням у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності. У червні 2009 року він також перебував на амбулаторному лікуванні через хворобу. В період з 01 липня 2010 року по 28 серпня 2009 року він знаходився у  черговій відпустці. Він отримав кошти за відпустку, а за тимчасову непрацездатність у розмірі 2166,91  грн. ним не отримано. Вважав, що ці кошти ввійшли у липневу заробітну плату та будуть сплачені у серпні. Коштів не отримав ні в серпні, ні в вересні. 08 вересня 2009 року він звернувся із заявою до відповідача для роз”яснення. 23 вересня 2009 року відповідач надав відповідь про здійснення переплати виплат за загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням у зв”язку із тимчасовою втратою працездатності в сумі 3084,48 грн., і тому ця сума була стягнена. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки йому ніхто не повідомляв  про те, що будуть утримувати кошти, згоди чи заяви про здійснення стягнення у розмірі 3084,48 грн. він не подавав. Всупереч ст. 127 КЗпП України, ЗУ “Про оплату праці” стягнення проводилося в 100% розмірі до погашення суми. Вважає, що 3084,8 грн, які утримані з його заробітку, повинні бути йому повернуті. Крім того, позивач просить визнати незаконним п. 1.2. наказу № 331 «Про оплату листів тимчасової непрацездатності в період простою» від 03.07.2009 року. Діями відповідача йому також заподіяно моральну шкоду, оскільки його та сім”ю залишено без  засобів до існування. Це вимагало від нього значних  додаткових зусиль для організації свого життя. моральну шкоду він оцінює в  6500 грн. Тому просить суд стягнути з ВАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”  на його користь незаконно утримані кошти в розмірі 3084,48 грн., та моральну шкоду в розмірі 6500 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 наполягають на задоволенні позовних вимог.

Представник  відповідача – ВАТ „МГЗК”  пояснив, що перерахунок за лікарняними листами позивачу було здійснено на підставі наказу по підприємству від 03.07.2009 року № 331, відповідно до роз’яснень Міністерства праці та соціальної політики України,  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. В період часу з 01.11.2008 року до 31.12.2009 року підприємство знаходилось у стані простою. Позивачу було зроблено перерахунок виплат на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, за яким  врахування при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах всіх видів заробітної плати за відпрацьований час, визнані неконституційними.

Представник третьої особи – Марганецької виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судове засідання не з’явився, просить розглянути справу без його участі, надав письмові пояснення, відповідно до яких у випадку, коли тимчасова непрацездатність працівника настала в період простою, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається у тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам. Такий порядок розрахунку застосовується для страхових випадків, які настали після 22 травня 2008 року – дати набрання чинності Рішення Конституційного Суду України, оскільки цим рішенням зміни, внесені до ЗУ «Про  Державний бюджет України на 2008 рік» та до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в частині врахування при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах всіх видів заробітної плати за відпрацьований час, визнані неконституційними.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_1  задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно довідки  голови правління ВАТ «Марганецький ГЗК»  підприємство знаходилось у стані простою з 01.11.208 року до 31.12.2009 року.

Судом досліджено розрахунок заробітної плати позивача за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року. Згідно розрахунку, при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчоасовій непрацездатності враховано всі види заробітної плати в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне соціалье страхування.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено постановою  Кабінету Міністрів України від 26.01.2001 р. № 1266.

Відповідно до цього Порядку позивачу було нараховано та сплачено виплати за загальнообовязквим державним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 5973,70 грн.

Згідно п. 1.2. наказу ВАТ «МГЗК» від 03.07.2009 року № 331 «Про оплату листів з тимчасової непрацездатності в період простою» лікарняні листи, нараховані за травень 2009 року, перераховано відповідно до п. 1.1. з врахуванням 2/3 ставки в період простою, зайво нараховані суми відрахувати із заробітної плати працівників за червень 2009 року.

Позивачу проводився перерахунок середнбої заробітної плат з вересня 2008 року по лютий 2009 року, оскільки лікарняний лист з 17.04.2009 року по 26.05.2009 року, сплачений в травні місяці, був продовженням лікарняного листа за період з 18.03.2009 року по 16.04.2009 року, сплаченого в квітні 2009 року. При перерахунку відповідач керувався розясненнями Міністерства праці та соціальнолї політики України № 138/18/99-09 від 05.06.2009 року «Щодо оплати листків непрацездатності в період простою», відповідно до якого у випадку, коли тимчасова непрацездатність працівника настала в період простою, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається у тому розмірі, в якому надається за цей час заробітна плата працівникам. Якщо підприємство перебуває у простою з оплатою 2/3 тарифної ставки більше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги та оплати перших п’яти днів  тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки.  Такий порядок розрахунку застосовується для страхових випадків, які настали після 22 травня 2008 року – дати набрання чинності Рішення Конституційного Суду України, оскільки цим рішенням зміни, внесені до ЗУ «Про  Державний бюджет України на 2008 рік» та до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в частині врахування при обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах всіх видів заробітної плати за відпрацьований час, визнані неконституційними.

Внаслідок перерахунку зайво сплачена сума виплат ОСОБА_1 становила 3084,48 грн.

На підставі наведеного суд вважає, що перерахунок виплачених позивачу сум за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності  здійснено правомірно,  а тому вимога про стягнення незаконно утриманих  коштів в сумі 3084,48 грн. задоволенню не підлягає.

Наказу ВАТ «МГЗК» від 03.07.2009 року № 331 «Про оплату листів з тимчасової непрацездатності в період простою» видано з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, тобто відповідачем було допущено неправильність в обчисленнях середньої заробітної плати що було виправлено шляхом видачі наказу від 03.07.2009 року. Наказ видано в місячний строк з дня нарахування і виплати неправильно обчисленої суми, що відповідає вимогам ст.. 127 КЗпП України, а тому підстав для визнання його незаконним не вбачається, тому позовна вимога про визнання незаконним п 1.2. наказу задоволенню не підлягає.

Таким чином, судом не встановлено порушень трудових  прав позивача власником або уповноваженим ним органом, тому підстав для відшкодування моральної шкоди не вбачається.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 58, 59, 212, 215 ЦПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

            В задоволенні позову  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” про визнання незаконним п. 1.2 наказу №331 від 03.07.2009 року “Про оплату листів тимчасової непрацездатності в період простою”, стягнення з відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” незаконно утриманих 3084,48 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 6500 грн. відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Марганецький міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Головуючий