Справа № 22-а-5312 2006р. Головуючий у 1-й інстанції Шершак М.І.
Категорія 37 Суддя-доповідач Смирнова Т.В.
УХВАЛА
03 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ведмедь Н.І., Рибалки В.Г.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які приймають участь у справі - представники прокуратури м.
Суми, відповідача, третіх осіб
розглянувши у відкритому судовому засіданні в цриміщенні суду адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора м. суми на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 червня 2006 року у справі за адміністративним позовом прокурора м. Суми і інтересах держави до Сумської міської ради, треті особи: ТОВ «Віта», 1111 «Синтекс», про визнання рішення незаконним і скасування, -
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор м. Суми звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради про скасування рішення Сумської міської ради № 1139-МП від 30 березня 2005 року в частині передачі в оренду нежитлового приміщення строком на 11 місяців у будинку № 23 по вул. Кооперативній площею 194 кв. м. приватному підприємству «Синтекс», для розміщення офісу і магазину.
Свої вимоги мотивував тим, що вказане приміщення вже знаходилось в оренді іншого товариства: ТОВ «Віта», згідно договору №ФМ-306 від 29 серпня 1997 року, строк дії даного договору до 05 серпня 2004 року. Відповідно до п. 8.6. Договору, при відсутності заяви орендаря або орендодавця про припинення або зміну договору по закінченню строку його дії, договір вважається продовженим на цей же строк і на тих же умовах. Оскільки була відсутня заява ТОВ «Віта» до орендодавця про припинення договору, а також були відсутні інші підстави для його припинення, зазначені п. 8 Договору, то договір не можна вважати припиненим.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 19 червня 2006 року було відмовлено прокурору м. Суми у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що обома сторонами Договору оренди № ФМ-306 від 29 серпня 1997 року, термін дії якого закінчився 05 серпня 2004 року, було висловлено згоду на припинення дії договору.
Зокрема, ТОВ «Віта» таку згоду висловлювало в листах, адресованих ДКП «Міськводоканал» та ДКСПУ, крім того, після закінчення терміну дії приміщення в будинку № 23 по вул. Кооперативній в м. Суми товариством «Віта»
не використовувалось, ніякі роботи в ньому не проводились, працівники ТОВ «Віта» до приміщення не з'являлись.
Крім цього, суд послався на рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2004 року, яким було відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Віта» до Сумської міської ради, Департаменту комунальної власності Сумської міської ради про визнання частково недійсним рішення Сумської міської ради №632-МР від 26 листопада 2003 року «Про приватизацію нежитлових приміщень» в частині внесення в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації приміщення по вул. Кооперативній, 23 в м. Суми.
В апеляційній скарзі прокурор м. Суми просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, при цьому зазначає, що судом першої інстанції не доведено обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального і процесуального права.
Так, апелянт вказує на те, що судом не доведено наміру ТОВ «Віта» розірвати договір оренди і суд не врахував той факт, що підприємство фактично оплачувало рахунки постачальників комунальних послуг і не припиняло договори, укладені з ними.
Також апелянт зазначає, що в рішенні Господарського суду Сумської області від 12 травня 2004 року, на яке послався суд, зазначено лише про втрату чинності іншим договором оренди №ФМ-621 від 05 серпня 1994 року, а не договором оренди №ФМ-306 від 29 серпня 1997 року, про який йде спір у даній справі.
Крім цього, апелянт вважає, що суд бездоказово зазначив про припинення договору за згодою сторін, хоча будь-яка письмова або усна згода між сторонами про припинення договору не досягалась.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.
Статтею 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, прикінцеві та перехідні положення КАС України передбачають, що до початку діяльності адміністративних судів справи розглядаються судами загальної юрисдикції та господарськими судами.
З матеріалів справи вбачається, що фактично спір виник між юридичними особами, однією з яких є Сумська міська рада, з приводу передачі в оренду нежитлового приміщення юридичній особі, з чим незгодна інша юридична особа, яка раніше орендувала приміщення, а згідно ст. 12 Господарського
процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірвання і виконанні господарських договорів та з інших підстав підвідомчі господарським судам.
Відповідно до пункту 6 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами кодексу адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про непідвідомчість даної адміністративної справи суду загальної юрисдикції як адміністративному суду, тому оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.
В апеляційній скарзі апелянт не просить скасувати постанову суду із зазначених підстав, однак, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю в зв'язку з тим, що справа підвідомча господарському суду.
Керуючись ст. 157, 195, 203, 205-206, п. 6 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора м. Суми задовольнити частково.
Скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 червня 2006 року в даній справі.
Закрити провадження у справі.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий
Судді
Вірно: суддя апеляційного суду