Справа № 2а-2517/09
Категорія №2.19.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
«14» січня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ковальової Т.І.
при секретарі: Скрипкіної А.О.,
за участю:
позивача: не з'явився
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання бездіяльності та дії неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року позивач звернулась з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання бездіяльність та дії управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни починаючи з 01.01.2006 року, у тому числі у 2008 році, та зобов'язати відповідача у подальшому проводити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 в разі зростання встановленого законом розміру прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважала положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважала неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 12).
В судове засідання представник відповідача не з'явився, був повідомлений про слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а саме:
про визнання неправомірною бездіяльність та дії управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року;
про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з урахуванням здійснених виплат.
в позовних вимогах
про визнання неправомірною бездіяльність та дії управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у
розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006року , з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року;
про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2006 року до 31.12.2006 року, 01 січня 2007року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року;
про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області проводити надалі перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 в разі зростання встановленого законом розміру прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, слід відмовити за необґрунтованістю з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № 122762 (а. с. 9).
22 липня 2008року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області із заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.(а.с. 10)
Листом від 08 серпня 2008 р. відповідач відмовив у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із посиланням на те, що згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2008 р. підвищення до пенсії дітям війни виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму, іншого порядку підвищення до пенсії дітям війни діюче законодавство не передбачає. (а.с. 11).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу "Кечко проти України" (рішення від 8 листопада 2005 року) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6
Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Посилання відповідача на те, що у нього відсутні кошти на здійснення підвищення пенсій, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також те, що зазначені виплати, відповідно до ст. 7 вказаного Закону фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України суд вважає необгрунтованими тому, що ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено надання з Державного бюджету України дотацій Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність та дії управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року, у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити підвищення пенсії з 01.01.2006 р. необхідно відмовити.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 році суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Саме у вказаному розмірі підвищено пенсію позивача з 01.01.2008 року. Вказаний факт сторонами не оскаржується та додаткового підтвердження не потребує.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача надалі робити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 у разі зростання встановленого законом розміру прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі зростання встановленого законом розміру прожиткового мінімуму, встановленого для
непрацездатних осіб є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог. Позивачем заявлено вимоги про нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.06 і на майбутнє, суд вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню частково, за період з 09.07.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 року.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 62, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання бездіяльності та дії неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність та дії управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року;
Зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 01 грн. 70 коп.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.