АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Сулятицької М.М.
суддів: Міцнея В.Ф., Височанської Н.К.
секретаря: Брензила В.В.
за участю: представника позивачки ОСОБА_1. - ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_4. - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору дарування житлового будинку, визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про визнання недійсним договору дарування житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1. Посилався на те, що ОСОБА_1. з 10 липня 1983 року по 13 травня 2005 року перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. До реєстрації шлюбу ОСОБА_6. та його мати - ОСОБА_3. почали будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 Сокирянського району. Ними було зведено стіни та дах будинку. Після реєстрації шлюбу будівництво житлового будинку велось подружжям ОСОБА_1. і ОСОБА_6. та відповідачкою ОСОБА_3. У 2000 році цей будинок був зданий в експлуатацію. Вважає, що ОСОБА_3., ОСОБА_6. та ОСОБА_1.
справа 22ц -169/07 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 2/5 Стасів І.С.
Доповідач Міцней В.Ф.
2
набули право спільної сумісної власності на цей будинок. Однак свідоцтво про право власності на зазначений будинок було видано Романківецькою сільською радою на ім'я ОСОБА_3., оскільки на її ім'я було відкрито особовий рахунок домогосподарства. В серпні 2001 року ОСОБА_1. виїхала на заробітки до Італії. Працюючи за кордоном, вона постійно передавала кошти та продукти харчування для членів сім'ї. ІНФОРМАЦІЯ_3 в Санкт-Петербурзі помер її чоловік - ОСОБА_6. Повернувшись 23 жовтня 2005 року з Італії, ОСОБА_1. вирішила провести ремонт будинку та його газифікацію, але ОСОБА_3. заявила їй, що нічого не потрібно робити. ОСОБА_1. звернулася до Романківецької сільської ради, від якої отримала інформацію про те, що будинок з господарськими будівлями 16 червня 2005 року було подаровано ОСОБА_3. своїй дочці - ОСОБА_4., яка проживає у М.Сімферополь. ОСОБА_1. вважає, що договір дарування суперечить закону, порушує її право власності на цей будинок. Просив суд визнати недійсним договір дарування зазначеного будинку.
В судовому засіданні ОСОБА_2. змінив позовні вимоги і просив суд визнати частково недійсними договір дарування та свідоцтво про право власності на спірний будинок, визнати цей будинок спільною сумісною власністю ОСОБА_3., ОСОБА_6. та ОСОБА_1..
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2006 року позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1. задоволено в повному обсязі.
Визнано частково недійсними свідоцтво про право власності на спірний будинок, видане 31 жовтня 2000 року виконкомом Романківецької сільської ради ОСОБА_3, та договір дарування цього будинку, укладений 16 червня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Визнано право спільної сумісної власності на зазначений будинок за ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. за безпідставністю, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
На думку апелянта, матеріалами справи доведено те, що будівництво спірного будинку було здійснено відповідачкою ОСОБА_3.
Окрім того, вказує на те, що ОСОБА_1. ще у 2000 році дізналася про видачу виконкомом Романківецької сільської ради ОСОБА_3. свідоцтва про право власності на спірний будинок, але з вимогою про визнання його частково недійсним вона звернулася до суду лише 20 травня 2006 року, тобто після спливу позовної давності. Вважає, що судом безпідставно не застосовано позовну давність до вказаної вимоги.
3
В судовому засіданні представник ОСОБА_4. підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_1. апеляційну скаргу не визнав, вважає, що рішення суду є законним і підстав для його скасування немає.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4. підлягає задоволенню частково, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Визнаючи частково недійсними свідоцтво про право власності та договір дарування спірного житлового будинку, суд першої інстанції не зазначив, в якій частині вони є недійсними.
Разом з тим, судом встановлено, що будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 Сокирянського району Чернівецької області було розпочато відповідачкою ОСОБА_3. та її сином - ОСОБА_6.. Після 10 липня 1983 року, тобто після реєстрації шлюбу між ОСОБА_6. та ОСОБА_1., будівництво цього будинку велось ОСОБА_3., ОСОБА_6. та ОСОБА_1. за їхні спільні кошти.
У 2000 році зазначений будинок був зданий в експлуатацію.
Відповідно до ч.І ст. 17 Закону України "Про власність" майно набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Таким чином, з моменту прийняття даного будинку до експлуатації ОСОБА_3., ОСОБА_6. та ОСОБА_1. набули на нього право спільної сумісної власності, оскільки письмової угоди про інше між ними не було.
Згідно з ч.2 ст.369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Як встановлено судом, письмової і нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1. на відчуження відповідачкою ОСОБА_3. спірного будинку не було.
Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6. і внаслідок його смерті відкрилася спадщина на частку у праві спільної сумісної власності на зазначений будинок, але на даний час вона не визначена і не успадкована.
Наведене свідчить про те, що до цього часу відносно спірного будинку діє режим спільної сумісної власності.
За таких обставин договір дарування зазначеного будинку може бути визнаний повністю недійсним.
Колегія судів вважає, що вирішення заявлених позивачкою вимог про визнання частково недійсними свідоцтва про право власності та договору дарування без вирішення питання про визначення частки ОСОБА_6. та часток інших співвласників у спільному майні є передчасним і неможливим.
Вимога позивачки щодо визнання права власності на вказаний будинок за померлим ОСОБА_6. є безпідставною, оскільки у відповідності до ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
4
У зв'язку з цим не може бути визнано право спільної сумісної власності на весь будинок за позивачкою ОСОБА_1. та відповідачкою ОСОБА_3.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 304, 309, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2006 року у даній справі скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору дарування житлового будинку відмовити у зв'язку з передчасністю заявления їх.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на будинок з господарськими будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: