справа № 2-788/2010

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

22 липня 2010 року Бродівський районний суд Львівської області  

в складі:  

головуючої - судді            Тропак О.В.

при секретарі                    Музичка Л.Т.

за участю:

позивача                               ОСОБА_1

представника відповідача     Шияна М.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про: визнання незаконним наказу № 9-к від 13 квітня 2010 року про звільнення,поновлення на роботі у Бродівському управлінні  по експлуатації газового господарства в особі філії ВАТ»Львівгаз» на раніше займаній посаді-начальника Бродівського управління по експлуатації газового господарства і стягнення середнього заробітку  за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2010 року по день поновлення на роботі, -

                             в с т а н о в и в :  

Позивач 11.05.2010 року звернувся до суду з даним позовом,в якому свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 листопада 1982 р. був призначений начальником Бродівського управління газового господарства виробничого об’єднання «Львівгаз». За роки роботи на даній посаді за активну роботу, високі досягнення, високу кваліфікацію був відзначений чисельними нагородами. Також брав активну участь у громадському житті міста та району.  

31 серпня 2009 р. ВАТ «Львівгаз» видав незаконний наказ про скорочення штату працівників ВАТ «Львівгаз» і ліквідацію «Львівгаз» до 01 грудня 2009 р. Зборів акціонерів товариства стосовно ліквідації товариства не відбулося, з цього приводу працівники Бродівського УЕГГ висловлювали своє незадоволення. Лише 05 січня 2010 р. відбулося засідання правління ВАТ «Львівгаз» про перенесення ліквідації штату ВАТ «Львівгаз» на якому в порушення ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не була присутня голова профкому. Про дане засідання Бродівське УЕГГ повідомили лише 26 січня 2010 р. За період листопад-квітень 2009-2010 р. видавались безглузді накази керівництва ВАТ «Львівгаз» про вилучення печатки, виконавчо-технічної документації, анулювання довіреностей керівників. Такими діями керівництво намагалось пов-ністю дестабілізувати роботу управління, а також звільнити керівників. Звернення позивача стосовно відсутності печатки, довіреності, не забезпечення наявними засобами, ігнорували. Разом з тим ВАТ «Львівгаз» видав наказ відповідно до якого управління позбавили премій, не маючи на це жодних юридичних підстав,  

                          -2-

оскільки всі показники були виконані. Крім цього відсутні трудові договори із працівниками ВАТ «Львівгаз».

Протягом тривалого часу (грудень-квітень 2009-2010 р.р.) на позивача та інших керівників філій почав чинитись тиск, погрози зі сторони керівництва «Львівгазу». Заставляли писати заяви на звільнення за згодою сторін. До квітня 2010 р. було звільнено 12 керівників. Такий моральний тиск призвів до погіршення здоров’я позивача, внаслідок чого змушений у грудні та квітні 2010 р. піти на лікарняний. Не дивлячись на тимчасову втрату працездатності, позивача терміново викликали у ВАТ «Львівгаз» та зачитали наказ на звільнення, використавши при цьому заяву, яка була написана ще в лютому 2010 р., але без зазначення дати. Зразу ж після того як зачитали наказ він написав заяву,яка зареєстрована в канцелярії, про те що попередня заява була написана під тиском, погрозами і що при здоровому глузді ніякої згоди не давав. Вважає звільнення незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ніякої згоди не давав, в день звільнення написав заяву, що заперечує факт надання згоди, крім цього на момент звільнення перебував на лікарняному, а також  наказ від 13 квітня 2010 р. видано із помилкою написання прізвища. Звільнення в супереч вимогам закону проведено без погодження профспілки, в день звільнення видачі трудової книжки та розрахунків не відбулося. Тому просить визнати незаконним наказ №9-К від 13 квітня 2010 року про звільнення з роботи; поновити на роботі у Бродівському управлінні по експлуатації газового господарства в особі філії ВАТ «Львівгаз» на раніше займаній посаді – начальника Бродівського управління по експлуатації газового господарства;стягнути суму заборгованості середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2010 р. по день поновлення на роботі.

У доповнення до позовної заяви позивач зазначає, що стосовно несанкціонованого споживання газу в ОСОБА_3 він звертався до керівництва ВАТ «Львівгаз» та правоохоронних органів.

Заява про звільнення за згодою сторін надана ВАТ «Львівгаз» суду без реєстрації, також дати написання. Таким чином підставою звільнення є лише наказ № 9-к від 13 квітня 2010 р. Інших документів «волевиявлення» позивача ВАТ «Львівгаз» не надав. Відмова від отримання трудової книжки, про що складений акт, також свідчить, про те, що жодної згоди на звільнення позивач не давав. А також не було  дозволу профспілки на  звільнення позивача з роботи.

Перебуваючи на лікарняному, всупереч стану здоров’я, 13 квітня 2010 р. змушений був приїхати у ВАТ «Львівгаз» по питанню відповіді у прокуратуру по ОСОБА_3 В цей день ознайомили з наказом про звільнення, однак заяви про звільнення в цей день не писав і про ознайомлення з даним наказом не підписувався. Але в цей же час написав заяву про незгоду із наказом про звільнення і зареєстрував в канцелярії, відповіді на яку так і не отримав. 14 квітня 2010 р. переживаючи через події, що відбулися, був присутній у Бродівському УЕГГ, про що зробив запис у журналі виходу на роботу працівників Бродівського УЕГГ. Даний підпис у журналі також підтверджує не згоду із незаконним звільненням. В цей же день телефонував у відділ кадрів поцікавитись чи відмінений наказ. Просить позовні вимоги задовольнити.

                     -3-

Відповідач по справі подав суду заперечення на позов, де вказує на те, що 16.07.2009 р. у ВАТ «Львівгаз» надійшов запит з прокуратури Бродівського району щодо законності використання природного газу ОСОБА_3 загальноосвітньою школою в період з грудня 2008 року по квітень 2009 року. В результаті перевірки було встановлено, що котельня школи в експлуатацію не прийнята, проектно-виконавча документація у філії відсутня, газове обладнання школи працювало під час опалювального сезону з грудня 2008 р. по квітень 21009 р., також виявлено ряд недоліків. Прокуратурою Бродівського району винесено Голові правління ВАТ «Львівгаз» подання від 30.03.2010 р. №513 про усунення порушень Законів України, яким зокрема, вимагалося притягнути начальника філії Бродівського УЕГГ ОСОБА_1 та головного інженера господарства ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності. Невдовзі ОСОБА_1 виявив бажання звільнитись з займаної посади і керівництво Товариства пішло йому на зустріч, обговоривши порядок звільнення. Відповідно домовленості, позивач написав без будь-якого тиску з сторони Товариства заяву на звільнення за згодою сторін, оскільки ініціатором звільнення був саме позивач. На підставі наказу № 9-К від 13 квітня 2010 р. ОСОБА_1 звільнено з роботи 13 квітня 2010 р. за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України. З даним наказом позивач був ознайомлений в день звільнення і заперечень не мав, про що розписався на звороті оригіналу наказу про звільнення. В день звільнення був проведений повний розрахунок. Від отримання трудової книжки в день звільнення позивач відмовився, про що складено відповідний акт та за адресою проживання позивача було надіслано лист про необхідність з’явитись у відділ кадрів ВАТ «Львівгаз» для отримання трудової книжки, яку позивач забрав 07 травня 2010 р., про що розписався у журналі обліку трудових книжок та особовій картці П-2.  

Щодо звільнення позивача без дозволу профспілки,  то ст.43 КЗпП України та ЗУ «Про професійні спілки, їх прав та гарантії діяльності» не передбачено отримання дозволу голови профкому чи виборного органу профспілкової організації на звільнення працівника за угодою сторін.

Щодо перебування позивача в день звільнення на лікарняному, то 13 квітня 2010 р. ОСОБА_1 був на роботі у філії та виконував обов’язки начальника філії Бродівське УЕГГ про що зробив запис у журналі виходу працівників на роботу, а близько 16.00 год. прибув у ВАТ «Львівгаз», де власноручно написав заяву про звільнення за згодою сторін та ознайомився з наказом про звільнення, а також особисто подав заяву в канцелярію. Про своє перебування на лікарняному 13 квітня 2010 р. ОСОБА_1 не повідомив ВАТ «Львівгаз» ні усно, ні у заяві. Крім цього 14 квітня 2010 р. будучи звільненим, перебував на території філії Бродівське УЕГГ ВАТ «Львівгаз» та зробив запис у журналі виходу працівників на роботу. З представленого листка непрацездатності вбачається, що позивач з 13 квітня по 15 квітня 2010 року перебував на лікарняному, а відтак не міг ні виконувати службові обов’язки, ні безпосередньо перебувати на території Бродівського УЕГГ та ВАТ «Льівгаз», а також ознайомлюватись із відповідними наказами чи вчиняти інші записи, тому наведені обставини дають змогу оцінити добросовісність позивача. Формальне перебування позивача в день  

                          -4-

звільнення на лікарняному при вирішенні питання про звільнення за п,1 ст.36 КЗпП України не має жодного правового значення, так як заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності розповсюджується на звільнення працівника виключно з ініціативи адміністрації, що передбачено ст.40 КЗпП України.

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 наголошує на тому, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п,1 ст.36 КЗпП договір припиняється в строк визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника, а тому одного бажання позивача відмовитись від заяви про звільнення за згодою сторін недостатньо, оскільки необхідна згода обох сторін. Враховуючи наведене просить в задоволенні позову відмовити.    

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та пояснив:

що справа про його звільнення розпочалася на початку лютого 2010 року.Він вийшов з лікарні «3» чи»4» січня 2010 року і на той час у нього була відсутня печатка та доручення від вищестоящої організації.На початку лютого 2010 року він був у «Львівгазі» і заступник голови правління Голубовський  сказав,що щодо нього необхідні застереження,а тому необхідно написати заяву,яка буде використана тоді,коли ним будуть вживатися  заходи по відокремленню Броджівського УЕГГ від системи ВАТ»Львівгаз».Він вимушений був написати заяву без зазначення числа її подачі на звільнення за згодою сторін і подав цю заяву заступнику начальника Войсовичу.Тоді ж ОСОБА_5 сказав йому,що на звороті заяви він повинен написати,що ознайомлений з наказом,що він і написав на звороті заяви.Так як питання створення іншої фірми відпали ,тому дана заява була для нього формальністю.

На початку квітня 2010 року прокуратурою Бродівського району

було направлено звернення в ВАТ»Львівгаз» про притягнення його до кримінальної відповідальності.13 квітня 2010 року до 10-ї години ранку він був на роботі,а після того поїхав у лікарню,де його обстежили,але по дорозі йому подзвонила секретар»Львівгазу» і сказала з»явитися в »Львівгаз» для надання відповіді на подання прокурора.Після приїзду у «Львівгаз» йому було сказано звернутися до ОСОБА_5,де той надав йому наказ про звільнення.Тоді він сказав,що з даним наказом не згідний і буде його оскаржувати.Однак,як ОСОБА_5,так і Голубовський  біля 16 години відмовилися анулювати наказ.Тоді він в приміщенні профкому написав  заяву про незгоду з наказом  і подав цю заяву до реєстрації.Цю заява на його думку свідчить про те,що він не давав згоди на звільнення в даний день. Наступного дня і дальше  він був на лікарняному  і думав,що наказ буде анульовано і 14 квітня, находячись на лікарняному вийшов на роботу,а потім лікувався до кінця місяця.Визнав,що запис:»З наказом на звільнення ознайомлений,заперечень не має» виконаний ним/ас 85 зворот/,але стверджує,що цей запис він здійснював не 13.04.2010 року після ознайомлення з наказом,а фактично здійснював його ще в лютому 2010  

                          -5-

року на звороті заяви на звільнення без дати її подання.Після ознайомлення з оригіналом наказу про звільнення(з якого в судовому засіданні 22.07.2010 року судом було знято копію) на звороті якого був оригінальний запис:»З наказом на звільнення ознайом-лений,заперечень не має. Підпис ОСОБА_1» пояснив,що цей запис він очевидно написав в лютому 2010 року на чистому листку паперу,сприймаючи його як зворотну сторону заяви на звільнення,яку він писав ще в лютому 2010 року. 13 квітня 2010 року Вройсович не попонував йому піти у відділ кадрів та отримати трудову книжку.Через декілька днів йому по пошті прийшов лист про отримання трудової книжки.Зарплату він отримував по банківській картці і тому сказати-коли саме йому були перераховані розрахункові гроші не може.До цього часу ним не отримано відповіді  на заяву від 13.04.2010 року.Просить задоволити позов.

 Представник відповідача-Шиян М.В. в судовому засіданні позову не визнав з підстав,наведених у письмовому запереченні на позов та пояснив:

що 13.04.2010 року позивача було викликано у»Львівгаз»  з приводу подання прокуратури Бродівського району від 30.03.2010 року.Позивач з»явився у «Львівгазі» 13.04.2010 після 15 години.Після цього відбулася розмова позивача з головою правління Голубовським і ОСОБА_5  було дано йому розпорядження  підготу-вати наказ на звільнення.Він отримав заяву позивача з візою Голубовського і підготував наказ,так як поспішав,то при підготовці наказу пропустив м»який знак при написанні прізвища позивача.Наказ був підписаний головою правління і на звороті наказу був запис позивача про згоду з наказом.До кінця дня ОСОБА_1 у відділ кадрів не з»явився.Цього ж дня 13.04.2010 була подана зведена відомість в банк для перерахування коштів на карточку позивача.Станом на 13.04.2010р »Львівгазу» не було відомо про перебування позивача на лікарняному.Заява,яку позивач написав 13.04.2010 року,після ознайомлення з наказом про звільнення не може мати правових наслідків.Просить в задоволенні позову відмовити.

 З»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами судом було встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини:

 Згідно наказу № 9-к від 13 квітня 2010 року(ас 85) позивача 13.04.2010 року було звільнено з роботи з посади начальника філії Бродівське управління по експлуатації газового господарства ВАТ»Львівгаз» за угодою сторін(п.1 ст.36 КЗпП України) на підставі письмової заяви позивача(ас 84).Позивач був ознайомлений з наказом      

№ 9-к від 13 квітня 2010 року про звільнення його з роботи 13.04.2010 р за угодою сторін,що підтверджується його записом на звороті згаданого наказу(ас 85 зворот)і заперечень позивач не мав.

 Зазначені обставини підтверджуються крім цього показаннями свідків та письмовими доказами,а саме:

 показаннями свідка ОСОБА_5В./заступника директора ВАТ»Львівгаз» з юридичних питань/,який показав,що 13.04.2010 року позивача було викликано у «Львівгаз» і о 15 годині він прибув до нього,де він ознайомив позивача з поданням прокуратури.Після цього позивач пішов до голови правління,де ним була написана заява про звільнення,з якою позивач прийшов до нього  і після цього він дав вказівку начальнику юрвідділу ОСОБА_2підготувати наказ про  

                          -6-

звільнення.Після цього він ознайомив позивача  з наказом про  

звільнення,про що останнім було здійснено напис на звороті оригіналу наказу про звільнення і він сказав позивачу піти у відділ кадрів за отриманням трудової книжки.Однак,працівник відділу кадрів повідомив йому,що позивач за отриманням трудової книжки у відділ кадрів не з»явився і тоді :ним ,ОСОБА_7 і ще одним працівником відділу кадрів було складено акт про відмову позивача від отримання трудової книжки.Він не пропонував позивачу здійснювати будь-яких записів на звороті оригіналу заяви позивача про звільнення.Наступного дня-14.04.2010 року він взнав,що позивачем 13.04.2010 року була написана і зареєстрована заява про те,щоб не брати до уваги його заяву про звільнення.  

 Показаннями свідка ОСОБА_7./заступника начальника відділу кадрів ВАТ»Львівгаз»/,яка показала,що 13.04.2010 року їй було повідомлено про видачу наказу про звільнення позивача.Маючи на руках заяву позивача на звільнення і наказ про звільнення, працівниками відділу кадрів було підготовано трудову книжку позивача,але позивач за отриманням трудової книжки у відділ кадрів 13.04.2010 року не з»явився.Тому  позивачу поштою було направлено повідомлення,щоб він з»явився за отриманням трудової книжки,яке було отримано позивачем і 07.05.2010 року позивачем було отримано трудову книжку.

 Суд вважає,що при звільнені позивача відповідачем  були дотримані вимоги трудового законодавства,а саме:

 звільнення позивача було проведено на підставі письмової заяви позивача за домовленістю між працівником і уповноваженим органом відповідача про припинення трудового договору за згодою сторін в строки,визначені позивачем і уповноваженим органом відповідача(ас 84,85);

 при звільненні позивача відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства,як в частині ознайомлення позивача з наказом про звільнення(ас 85 зворот),так і в частині проведення розрахунку в день звільнення(ас 65).А трудова книжка не була отримана позивачем в день звільнення,оскільки він після ознайомлення з наказом про звільнення не пішов за трудовою книжкою у відділ кадрів(ас 61).  

 Факт ознайомлення позивача з наказом про звільнення в день звільнення підтверджується крім запису,проведеного позивачем на звороті наказу про звільнення(ас 85 зворот),також заявою позивача від 13.04.2010 р за вх.№ 14536(ас 43).

 Отже,заяву позивача від 13.04.2010 р за вх.№ 14536(ас 43) слід розглядати як одностороннє анулювання позивачем домовленості про звільнення його з роботи за згодою сторін.Оскільки ,відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 р № 9»Про практику розгляду судами трудових спорів»-анулювання домовленості між працівником  і уповноваженим органом про припинення трудового договору  за п.1 ст.36 КЗпП(за згодою сторін)може мати місце лише при взаємній згоді на це власника або уповноваженого ним органу і працівника,а з боку уповноваженого органу відповідача згоди на анулювання домовленості «про припинення трудового договору  за п.1 ст.36 КЗпП(за згодою сторін)» не було,то заява позивача від 13.04.2010 р за вх.№ 14536(ас 43) в наступному не могла потягнути будь-яких правових  

                          -7-

наслідків для сторін.

Твердження позивача про те,що заява про звільнення і запис про ознайомлення з наказом про звільнення на звороті цієї заяви були написані ним в лютому 2010 року,а не 13.04.2010 року – не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Та обставина,що в заяві позивача про звільнення/ас 84/ не було вказано дати подачі заяви і не зазначено строку звільнення,не дає підстав розглядати цю заяву за твердженнями позивача-як написану в лютому 2010 року,чи як таку,що в ній не обумовлено строку звільнення,оскільки всі обставини справи в їх об»єктивній сукупності свідчать про те,що заява про звільнення була подана позивачем 13.04.2010 року і дата звільнення за взаємною домовленістю сторін була визначена-13.04.2010 року.    

Зважаючи на те,що трудовий договір було припинено за згодою сторін,то факт перебування позивача 13.04.2010 року на листку тимчасової непрацездатності,в даному конкретному випадку не має жодного правового значення.Необхідно зазначити також,що при розірванні договору за згодою сторін не вимагається попередньої згоди профкому.  

З врахуванням  наведеного суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.8,10,11,60,88,209,214,215,218 ЦПК України; ст.235 КЗпП України,суд, -

в и р і ш и в :  

В задоволенні позову  ОСОБА_1  до  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про: визнання незаконним наказу № 9-к від 13 квітня 2010 року про звільнення, поновлення на роботі у Бродівському управлінні по експлуатації газового господарства в особі філії ВАТ»Львівгаз» на раніше займаній посаді-начальника Бродівського управління по експлуатації газового господарства і стягнення середнього заробітку  за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2010 року по день поновлення на роботі- відмовити  .  

Рішення   може бути оскаржено в апеляційному порядку до  апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча:                                    О.Тропак