№1-640\10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючого - судді Білоцерківця О.А.,
при секретарі - Якименко В.О.,
за участю прокурора - Вавренюка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Носівка Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого електромонтером ВАТ «Київський завод «Радар», зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, працюючи на посаді електромонтера четвертої дільниці ВАТ «Київський завод «Радар» відповідно до наказу №65-к від 08.09.1975 р., 19.02.20100 р. близько 7 год. 45 хв. перебував на добовому чергуванні та знаходився в приміщенні трансформаторної підстанції 809, розташованої на території дільниці №4 ВАТ «Київський завод «Радар» по вул. Предславинській, 35 в м. Києві.
В цей час до приміщення підстанції, для прийняття зміни зайшов електромонтер зазначеного підприємства ОСОБА_2 Під час передачі зміни, між електромонтерами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла словесна суперечка з приводу з приводу наявності робочого інструменту, належного ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_1, на грунті особистих неприязних відносин, умисно кулаком руки наніс два удари в обличчя ОСОБА_2, спричинивши останньому тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 16.06.2010 р. №212 мд, у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді кровопідтьоку та саден в центральній частині лобної області, кровопідтік в області правої щоки, закритий перелом кісток спинки носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному.
Зазначив, що дійсно він на грунті словесного конфлікту, що виник в нього зі співробітником ОСОБА_2, наніс останньому два удари в обличчя в область носа, зазначив, що ОСОБА_2 теж вдарив його, однак колеги розборонили їх. Розкаявся у скоєному, просив суворо не карати, обіцяв в подальшому бути стриманішим, що подібне не повториться.
В судовому засіданні постановою головуючого визнано недоцільним дослідження доказів по справі в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення, оскільки його винність підтверджується наявністю достатніх, об’єктивних та допустимих доказів по справі.
Діяння, вчинене підсудним є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації ч. 2 за ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.
При призначенні міри покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного, особу ОСОБА_1, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, обставину, яка пом’якшує покарання підсудного - щире каяття.
Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.
СУДДЯ О.А. Білоцерківець