Справа № 2-3177/10

Р І Ш Е Н Н Я

                                                                   І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

16 серпня 2010 року  Лутугинський  районний суд  Луганської області у складі:

головуючого судді Кулешової Л.В.

при секретарі Шкурко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   д о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про  стягнення соціальної  допомоги дитині  війни,

ВСТАНОВИВ:

7 червня  2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач у 2006 та 2007 роках пенсію йому не підвищив, а у 2008 році та 2009 роках підвищив у неповному обсязі,  а тому просив зобов’язати відповідача нарахувати йому не отриману допомогу за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року . Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.  У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне. За період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивачеві було виплачено підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Виплату надбавки дітям війни було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, згідно до якої надбавка виплачується в таких розмірах : з 22 травня – 48 грн.10 коп., з 1 липня – 48 грн.20 коп., з 1 жовтня - 49 грн.80 коп.  Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» виплата надбавки дітям війни не передбачена.  Просив суд відмовити у задоволенні позову.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням від 24 квітня 1990 року ( а.с. 5) та ксерокопією паспорту позивача. ( а.с. 4)

 Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з довідкою відповідача позивач з 1 січня 2008 року отримував підвищення у розмірі 10% від встановленого прожиткового мінімуму, а саме : з 1 січня  2008 року – 47 грн., з 1 квітня 2008 року – 48 грн.10 коп., з 1 липня 2008 року – 48 грн.20 коп., з 1 жовтня 2008 року – 49 грн.80 коп. ( а.с.13).

Ухвалою Лутугинського районного суду від 16 серпня 2010 року закрито провадження по справі за вимогами позивача про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Щодо вимог позивач про стягнення підвищення до пенсії за 2008 рік суд зазначає наступне.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення підвищення до пенсії дитині війни у 2008 році підлягають задоволенню лише з 22 травня 2009 року по 31 грудня 2008 року, в задоволенні вимог за період з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно слід відмовити за необґрунтованістю.

 Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно статті 6 якого дітям  війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає задовольнити вимоги позивача про зобов’язання відповідача нараховувати соціальну допомогу дитині війни з 1 січня 2009 року без обмеження певною датою, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено строк його дії.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі  45,50 грн.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.. 110 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік»,  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 , ст. ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

                                                                              В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі про стягнення соціальної допомоги дитині війни  задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  за рахунок коштів Державного бюджету України з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 45,50 грн.    

В іншій частині позовних вимог  відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: