2-440/2007

РІШЕННЯ Іменем України

28.02.07            року.               Олександрійський                   міськрайонний                 суд

Кіровоградської області в складі головуючого судді Квітки О.М. при секретарі Баранник Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії цивільну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Фонду комунального майна Олександрійської міської ради, ОСОБА_2та Олександрійської міської ради про визнання договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу недійсним, повернення об'єкта приватизації у комунальну власність, визнання недійсним  свідоцтва  про  право  власності,   -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати недійсним з моменту вчинення договір

№005 купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 1.02.06 року, за

яким ОСОБА_2. придбав нежитлове приміщення загальною площею

625,6 м², яке розташоване в м. Олександрії по АДРЕСА_1, яке

належало на праві власності територіальній громаді міста

Олександрії,       так        як        зміст        договору        суперечить        чинному

законодавству. Договір укладено в порушення норм Закону України

„Про        приватизацію        невеликих        державних        підприємств                             (малу

приватизацію)", Закону України „Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність". Просить повернути Фонду комунального майна Олександрійської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 625,6 м², розташоване за адресою м. Олександрія, АДРЕСА_1для здійснення управління цим об'єктом приватизації до моменту його відчуження  в  результаті  повторного  продажу.

Представник Фонду комунального майна Олександрійської міської ради та ОСОБА_2. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилається на те, що позивач не має права на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу, вказала, що договір відповідає вимогам чинного законодавства, укладено без порушення норм Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)", Закону України „Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність".

Представник Олександрійської міської ради проти позову заперечує,   мотивуючи  тим  же.

Дослідивши матеріали справи, пояснення представників сторін, суд  встановив  наступне:

Рішенням Олександрійської міської ради №699 від 24.06.05 року затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Олександрії, що підлягають приватизації (відчуженню) в 2005 році, згідно з п.24 якого в 2005 році підлягає приватизації нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Олександрії, АДРЕСА_1, орієнтовною площею 601,9 м². В ході підготовки об'єкта до приватизації було проведено інвентаризацію приміщення, за результатами якої уточнено розмір площі приміщення. Наказом по Фонду     комунального     майна     міської     ради     №21     від     31.01.06     року

затверджено  площу  спірного  приміщення  в  розмірі   625,6  м2.

Рішення міської ради №699 від 24.06.05 року прийнято відповідно до повноважень, наданих п.ЗО ст. 26, ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ч.1 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)". Таким чином, посилання позивача на вчинення продажу приміщення без згоди  власника  не   ґрунтується  на  матеріалах  справи.

Згідно з ст. 8 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)" підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з ч.З ст. 7 Закону України „Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність" у випадку приватизації майна, що є у комунальній власності проведення незалежної оцінки майна є обов"язковим.

Практична діяльність з незалежної оцінки майна може

здійснюватись виключно суб'єктами оціночної діяльності. Згідно з

вимогами ст. 5 цього Закону суб'єктами оціночної діяльності є

суб'єкти        господарювання        -            зареєстровані                 в        установленому

законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього  Закону.

Оцінку спірного об'єкту приватизації здійснив суб'єкт оціночної діяльності НДКП „Пектораль", що підтверджується „Звітом про оцінку нерухомого майна-нежитлового приміщення загальною площею 625.6 м, що знаходиться за адресою м. Олександрія, АДРЕСА_1". Висновок про вартість майна підписано провідним оцінювачем-керівником  ОСОБА_3.

Підтвердженням   права   оцінювача   ОСОБА_3.,    який   працює   в НКПП   „Пектораль"   на  проведення  незалежної   оцінки     є:

- сертифікат №171 від 5.07.95 року, згідно з яким ОСОБА_3. володіє достатнім рівнем професійної підготовки для самостійного проведення експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу  на  території  України;

Кваліфікаційне посвідчення №НОМЕР_2 про присвоєння ОСОБА_3. професійного кваліфікаційного звання провідний експерт оцінювач;

Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів від 28 серпня 2002р НОМЕР_1, згідно з яким ОСОБА_3. зареєстровано в державному реєстрі оцінювачів як оцінювача, який має право здійснювати  оцінку  нерухомого,   у  тому  числі  земельних  ділянок.

Суд  приходить   до  висновку,   що  ОСОБА_3.   правомірно  провів оцінку  спірного  приміщення.

Згідно з п.17 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.03 року №1891 прийняття, погодження та затвердження оцінки майна виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі  результатів  рецензування  звіту  про  оцінку  майна.

Ч.З ст. 17 Закону України „Про оцінку майна та професійну оціночну    діяльність"    рецензування    звіту    про    оцінку    майна     (акта

оцінки   майна),    якщо   зазначена   оцінка   погоджується,    затверджується або     приймається  органом  місцевого  самоврядування,   є  обов'язковим.

Судом встановлено, що рецензування звіту про оцінку спірного

приміщення  проводилось              тричі             товариством               з           обмеженою

відповідальністю  „Незалежна  експертна   компанія".

Рецензії від 25.11.05 року та 2712.06 року були негативними. Після доопрацювання звіту про оцінку 30.01.06 року ТОВ „Незалежна експертна компанія" склала рецензію від 30.01.01 року, згідно з якою звіт придатний для використання відповідно до п.67 Національного стандарту №1 від 10.09.03 року №1440 „Загальні засади оцінки майна та майнових прав". Зазначене підтверджується листом ТОВ  „Незалежна  експертна  компанія"  №28/12-06  від  2812.06  року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оцінку спірного приміщення  проведено  з  дотриманням  норм  чинного  законодавства.

25.07.05 року в Фонд комунального майна міської ради звернувся ОСОБА_2.   із  заявою  про  приватизацію  спірного  об'єкта

Відповідно до довідки №3 від 3.01.07 року заяв щодо участі в процесі приватизації спірного приміщення від інших осіб не надходило.

1.02.06 року між відповідачами - Фондом комунального майна міської ради та ОСОБА_2. було укладено договір №005 купівлі-продажу приміщення шляхом викупу, згідно з яким ОСОБА_2. придбав спірне приміщення. Договір відповідає вимогам ст.ст. 203, 655, 656, 657, 662, 689, 692 ЦК України, Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)". Порушень чинного законодавства під час укладення договору купівлі-продажу  встановлено  не  було.

Частиною 1 ст. З ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу позивач не зазначив чим же саме та яке його право було порушено в результаті укладенням між відповідачами оскаржуваного договору купівлі продажу. Посилання позивача як на підставу звернення до суду на ту обставину, що ним використовується спірне приміщення на підставі договору суборенди від 27 жовтня 1999 року, який не був розірваний належним чином - а саме приміщення не було передано орендодавцю після закінчення його строку, а тому цей договір діє до сьогоднішнього дня, не може бути взято судом до уваги, адже відповідно до зазначеного договору суборенди позивач набув тільки права на користування об'єктом суборенди в строки, встановлені цим договором. Приватизація спірного об'єкта була проведена відповідно до вимог та в порядку визначеному Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію). Позивач не звертався до Фонду комунального майна міської ради з приводу приватизації спірного об'єкта, він не являвся суб'єктом процесу приватизації, а тому не має права на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Коло підстав, за умови яких договір оренди є припиненим викладено в ч.2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна". Зокрема визначено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства    орендаря;     загибелі    об'єкта    оренди.     Єдиною    підставою

продовження строку дії договору оренди без підписання додаткової угоди є випадок, передбачений ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна, а саме у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Статтею 22 цього закону визначено, що строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору  оренди.

Оренда майна будь-якої форми власності, як різновид майнового найму, регулюється, як положеннями Цивільного Кодексу, так і Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Норми цивільно-правового інституту (ст. 256-276 ЦК УРСР, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) і норми Закону про оренду узгоджуються між собою, крім положень щодо істотних умов договору та  порядку  передачі  майна  в  суборенду.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухомість та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна в суборенду не може перевищувати строку дії договору оренди. Отже, договір суборенди є похідним від договору оренди і може зберігати свою  чинність   тільки     поряд  із  договором  оренди.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Отже, способом припинення договору оренди є домовленість сторін, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки  відповідно  до  договору   (ст.   631   ЦК  України).

Визначена ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 174 ЦК України положення, що строк договору суборенди (піднайому) не може перевищувати строки договору оренди (найму) є положенням, яке визначає одну із підстав припинення договору суборенди(піднайму). Системний аналіз приписів статей 763, 773, 774, Цивільного кодексу України та статей 22, 23 і 26 Закону "Про оренду державного комунального майна" свідчить, що відносини піднайму мають похідний від відносин найму характер, оскільки права піднаймача щодо володіння та користування майном не можуть перевищувати прав, які наймодавець передав наймачеві, а тому умови договору піднайму мають кореспондуватися з умовами договору найму, у тому числі стосовно його дії в часі, і припинення договору майнового найму (оренди) обумовлює припинення дії договору піднайму (суборенди). Припинення дії договору найму обумовлює припинення відносин  піднайму  приміщень.

Судом встановлено, що Договір оренди нерухомого майна, укладений між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради та ТОВ „Фірма „ВІТ" від 13.07.99 року був припинений з 1.07.04 року та не продовжувався на новий строк, тому і договір суборенди від 27.10.99 року відповідно до вимог ст. 22 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" припинив свою дію з 1.07.04 року. Таким чином, позивач безпідставно користується спірним  приміщенням.

Позивачем    не    доведено,     що    укладенням    оскаржуваного    договору

купівлі-продажу      порушено      його      права      та      охоронювані      законом інтереси.

А  тому  позов  задоволенню  не  підлягає.

Судові витрати, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України присуджуються  з  позивача.

На підставі ст. ст. 215, 219, 328, 334, 639, 655, 656, 689, 692 ЦК України, ст.ст. 12-15,48 ЗУ „Про власність", керуючись ст.ст. 10,   11,   209,   212,   214-215   ЦПК  України  суд,   -

РІШИВ:

В позові фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1до Фонду комунального майна Олександрійської міської ради, ОСОБА_2та Олександрійської міської ради про визнання договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу недійсним, повернення об'єкта приватизації у комунальну власність, визнання  недійсним  свідоцтва  про  право  власності   відмовити.

Накладений на нежитлове приміщення загальною площею 625,6 м² в м. Олександрії по АДРЕСА_1 арешт скасувати після набрання рішенням  законної  сили.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. 1400 грн. недосплаченого  судового  збору  на  користь  держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Кіровоградської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський  міськрайонний  суд.