СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
23 серпня 2006 року | Справа № 2-27/5569-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Сироватського Олександра Сергійовича, довіреність № 01/06 від 10.01.06;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 14.03.2006 року у справі № 2-27/5569-2006
за позовом малого приватного підприємства "Ларс" (вул. Оборонна, 18-5,Луганськ,91000); (м. Луганськ, вул. Олексєєва, 11)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" (вул. Бл. Гавиліних, 20,Алупка,98676)
про спонукання до здійснення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006 року у справі №2-27/5569-2006 (суддя Воронцова Н.В.) задоволено позов малого приватного підприємства "Ларс" до фонду майна Автономної Республіки Крим, 3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" про спонукання до здійснення певних дій.
Суд зобов'язав фонд майна Автономної Республіки Крим прийняти рішення про приватизацію малим приватним підприємством "Ларс" частки у розмірі 49%, що належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" шляхом викупу і провести приватизацію у відповідності з чинним законодавством України.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд вирішуючи справу по суті і приймаючи рішення - необґрунтовано встановив, що пунктами 1 і 2 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим" від 18.09.2002 № 231-3/02, закріплений обов’язок Фонду майна Автономної Республіки Крим приватизації частки товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров’я". Тоді як, на думку відповідача, цією постановою лише дозволено Фонду майна Автономної Республіки Крим здійснити приватизацію зазначеної частки. Таким чином, відповідач вважає, що при прийнятті рішення судом порушені норми статті 14 Цивільного кодексу України, згідно з якими особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Фондом майна Автономної Республіки Крим - учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" рішення про приватизацію частки Автономної Республіки Крим у розмірі 49 % статутного фонду цього підприємства не приймалося і посилання позивача на порушення його першочергового права на придбання не є обґрунтованими.
Також, відповідач зазначає, що згідно зі статтею 26 Закону України "Про курорти" від 05.10.2000 № 2026-ІІІ приватизація спеціальних санаторно-курортних закладів (дитячих, кардіологічних, пульмонологічних ...), що знаходяться на територіях курортів державного значення, використовують природні лікувальні ресурси зазначених територій і на момент прийняття цього Закону перебувають у державній або комунальній власності, забороняється.
Крім того, відповідач посилається на те, що розгляд справи помилково проведено згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України, у той час як згідно із статтею 2 Кодексу Адміністративного судочинства України оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень віднесено до компетенції адміністративних судів.
Апеляційна інстанція зазначає, що до адміністративної юрисдикції, в розумінні приписів статей 2,3 Кодексу адміністративного судочинства України, відноситься публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального України 1991 року, вирішують відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, приймаючи до уваги предмет даного спору, колегія суддів вважає необхідним розглянути дану справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 головуючого суддю Сотула В.В. замінено на суддю Плута В.М. Головуючим у справі призначено суддю Плута В.М.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 суддів Гонтаря В.І. та Прокопанич Г.К. замінено на суддів Горошко Н.П. та Борисову Ю.В.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фонду майна Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статуту і договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" - співзасновниками товариства є малого приватного підприємства "Ларс" - 51 % статутного фонду та Фонд майна Автономної Республіки Крим - 49 % статутного фонду.
Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим „Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим” № 231-3/02 від 18.09.2002 року Фонду майна Автономної Республіки Крим дозволено здійснити, відповідно до діючого законодавства, відчуження шляхом приватизації, зокрема, частки, що належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я".
Листами № 39 від 30.09.2002 року (а.с. 54) та № 31 від 19.05.2005 року мале приватне підприємство „Ларс” звернулося до Фонду майна Автономної Республіки Крим з проханням про приватизацію частки, що належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я".
Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Стаття 3 цього закону передбачає три способи малої приватизації - викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом. Норми, які регламентують ці відносини, містяться в нормативно-правових актах з питань приватизації - законах, указах Президента України, наказах Фонду державного майна України тощо. Аналіз цих актів свідчить про наявність конкурентних та неконкурентних способів приватизації, а також особливого режиму приватизації, що здійснюється членами трудового колективу підприємства - об'єкта приватизації.
Частиною першою статті 7 вказаного закону передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, а також викупу. Зі змісту цієї норми випливає, що саме Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, таке рішення було ухвалено Верховною Радою Автономної Республіки Крим Постановою „Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим” № 231-3/02 від 18.09.2002.
Посилання відповідача на те, що цією постановою лише дозволено, а не зобов’язано Фонду майна Автономної Республіки Крим здійснити приватизацію зазначеної частки і, таким чином, при прийнятті рішення судом порушено статтю 14 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї, апеляційною інстанцією не можуть бути прийняти до уваги по суті предмету спору, тому що, на думку судової колегії, такий обов’язок передбачений пунктом 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 № 2171-ХІІ, відповідно до якого - орган приватизації (Фонд майна Автономної Республіки Крим) розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Оскільки випадки, коли орган приватизації повинен відмовити у приватизації - відсутні, норми цієї статті суд вважає обов’язковими для виконання.
Продавцями об'єктів приватизації згідно зі статтею 4 вказаного Закону є Фонд державного майна України, його органи на місцях, органи приватизації, що створюються місцевими радами, та органи по управлінню майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим, які в Законі мають узагальнену назву - "органи приватизації".
Як вбачається з вищевказаної постанови таким органом є Фонд майна Автономної Республіки Крим.
При цьому, апеляційна інстанція вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що Фонд майна Автономної Республіки Крим був зобов'язаний прийняти рішення про спосіб приватизації виходячи з форми господарського товариства та можливості інших співучасників товариств по придбанню часток, що належать Автономній Республіці Крим.
Листом № 39 від 30.09.2002 (а.с. 54) мале приватне підприємство „Ларс" звернулося до Фонду майна Автономної Республіки Крим з проханням про приватизацію частки, що належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я".
Листом № 08-09/7607 від 05.11.2002 (а.с. 53) Фонд майна Автономної Республіки Крим повідомив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" буде введено в режим приватизації в кінці 2002 року.
Листом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 03/1603 від 18.05.2005 (а.с. 65) на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" було повідомлено про необхідність сповіщення учасника малого приватного підприємства „Ларс” про можливість приватизації долі, що належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я".
Листом № 31 від 19.05.2005 мале приватне підприємство „Ларс” повторно звернулося до Фонду майна Автономної Республіки із заявою про приватизацію долі, що належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я".
Таким чином, звертаючи увагу на наявність положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 № 2171-ХІІ та відомостей про волевиявлення іншого співучасника товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я", щодо викупу долі, що належить Автономній Республіці Крим, у відсутності достатніх правових засад, господарський суд Автономної Республіки Крим вірно встановив те, що відповідач ухиляється від приватизації.
Відповідно до положень статті 147 Цивільного кодексу України учасники товариства з обмеженою відповідальністю користуються переважним правом покупки долі учасника пропорційно розмірам своїх часток.
Таким чином, мале приватне підприємство „Ларс” має право переважної покупки частки товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я".
Посилання відповідача на норми статті 26 Закону України "Про курорти" від 05.10.2000 № 2026-ІІІ, згідно з якими приватизація спірного об’єкту забороняється, колегією суддів не може бути прийняти до уваги, тому що положення цієї статті розповсюджуються лише на приватизацію санаторно-курортних закладів, що знаходяться на територіях курортів державного значення. Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів державного значення товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" відповідач суду не надав.
Враховуючи дану обставину, судова колегія вважає необхідним керуватися Законом України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992 № 2163-ХІІ. Так, відповідно до статті 5 цього закону - до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 (пункт 1 частини 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006 року у справі № 2-27/5569-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова