ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                               м. Київ                                        К-59700/09

Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:

          суддів                                                 Кравченко О.О.

                                                             Гордійчук М.П.

Васильченко Н.В.

Островича С.Е.

                                                             Гончар Л.Я.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2008 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про   визнання дій неправомірними  та зобов’язання вчинити певні дії, -

     Встановила:

У квітні 2008 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання дій відповідачів неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період за 2007 рік.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога йому не виплачувалась.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2008 року позов задоволено частково: зобов’язано Міністерство фінансів України, Державне казначейство України  здійснити фінансування Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому для виплат позивачеві, а Управління ПФУ у м.Хмельницькому зобов’язано виплатити  ОСОБА_5 738,12 грн. доплати до пенсії з липня по грудень 2007року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2008 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.  Зобов’язано Управління нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. з врахуванням приписів ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5                     ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому повинна виплачуватись щомісячна грошова соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана допомога йому не виплачувалась.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2007 року, то судом апеляційної інстанції правильно враховано, що п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд апеляційної інстанції  обґрунтовано визнав, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом  України.

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем її проживання.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

                                                          У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237-239 КАС України.

Суддя                                                                         О.О. Кравченко