ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" серпня 2010 р. м. Київ К-10047/09
Колегія суддів першої судової палати
Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Васильченко Н.В., Островича С.Е., Гордійчук М.П., Гончар Л.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
В с т а н о в и л а:
У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2007 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв’язку з тим, що копію судового рішення суду першої інстанції було отримано ним лише 14.12.2009р.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Суд апеляційної інстанції вмотивував свої висновки тим, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання за відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку.
На зазначену вище ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області, в якій ставиться питання про її скасування, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 6 грудня 2007 року у судовому засіданні Вінницьким окружним адміністративним судом було прийнято постанову, якою позов задоволено частково. Представник відповідача (касатор) не був присутній в судовому засіданні. Повний текст постанови йому було надіслано лише 13.12.2007р., що підтверджується ксерокопією поштового конверту (а.с. 23), а саму копію скаржник отримав лише 14.12.2007р.
Апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області від 19.12.2007р. з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження надійшла до суду першої інстанції 21.12.2007р.
Згідно із ч.3 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 5 ст. 186 КАС України).
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (ч. 6 ст. 186 КАС України).
Колегія суддів звертає увагу на те, що однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, крім випадків, установлених законом.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд апеляційної інстанції мав виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, того, чи мав заявник за таких обставин реальну можливість своєчасно реалізувати право на оскарження (аналогічна думка з цього приводу викладена в постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 02.06.2009р.).
Таким чином, судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги всіх обставин справи при прийнятті ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду, чим суд припустився порушень норм процесуального закону.
Судова колегія вважає, що вимога касатора про скасування постанови суду першої інстанції є такою, що позбавлена правового обґрунтування, оскільки відповідно до ч.1 ст.211 КАС України сторони можуть оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку. Постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2007 року в апеляційному порядку не переглядалась, оскільки апеляційна скарга була залишена без розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237-239 КАС України.
Судді: