ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" серпня 2010 р. м. Київ К-31752/09
Колегія суддів першої судової палати
Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Васильченко Н.В., Островича С.Е., Гордійчук М.П., Гончар Л.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення компенсації, -
В с т а н о в и л а:
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення невиплаченої суми допомоги на оздоровлення.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2007 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв’язку з невідповідністю скарги вимогам ст.187 КАС України - неподанням апелянтом документів на підтвердження сплати судового збору, та надано строк для усунення недоліків до 12.08.2009р.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв’язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, вказаних в ухвалі суду від 30.06.2009р., у встановлений судом строк.
На постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року надійшла касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч.7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993р., від сплати державного мита звільняються, зокрема, органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.
Інших випадків звільнення відповідача від сплати державного мита Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” не встановлено.
Таким чином, оскільки позов у справі було заявлено не Управлінням праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, а ОСОБА_1 про невиплаченої суми допомоги на оздоровлення, посилання касатора на те, що він звільнений від сплати державного мита є такими, що не відповідають вимогам закону.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Судова колегія вважає, що вимога касатора про скасування також і постанови суду першої інстанції є такою, що позбавлена правового обґрунтування, оскільки відповідно до ч.1 ст.211 КАС України сторони можуть оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку. Постанова Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2007 року в апеляційному порядку не переглядалась, оскільки апеляційна скарга була залишена без розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237-239 КАС України.
Судді: