КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-239/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Потеряйко С.А

Суддя-доповідач:  Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"29" липня 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

                                    головуючого –судді                      Коротких А.Ю.,

                                    суддів                                           Глущенко Я.Б.,

                                                                                          Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 18 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про стягнення недоотриманої грошової допомоги до пенсії, як дитині війни, –

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2009 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом про зобов’язання  відповідача нарахувати недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 % як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006 - 2008 роки.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 18 березня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16.02.2008 року по 01.01.2009 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести нарахування недоплаченої доплати до пенсії підлягає задоволенню з 16.02.2008 року по 31.12.2008 року.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися в повній мірі.

Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується даними відповідного посвідчення (а.с.4).

Статтею  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»: виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не були визнані неконституційними. Тому позовні вимоги за 2006 рік не підлягають задоволенню.

На 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України  визнані неконституційними положення Закону України  «Про Державний бюджет на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.  

Окрім цього, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-17, згідно якого текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом з тим, колегією суддів враховується, що позивачем пропущено строк, встановлений ст. 99 КАС України, відповідно до ч. 2 якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення свого права на отримання вищевказаних виплат у відповідному розмірі позивач повинна була дізнатися з моменту виникнення порушення права на отримання таких виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

На підставі зазначеної норми законодавства та враховуючи те, що в запереченнях на позов в суді першої інстанції (а.с.15-16), відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України, позовні вимоги за 2007 рік задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що пенсія позивача підлягає перерахунку відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, тобто в межах річного строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що  виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим  законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача, як дитині війни.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції – скасуванню, з ухваленням  нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області –задовольнити частково.          

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 18 березня 2009 року –скасувати.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_3 державної соціальної грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_3  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням раніше виплачених коштів.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя                                                           Коротких А.Ю.

         Судді:                                                           Глущенко Я.Б.

                                                                              Федорова Г.Г.