Судове рішення #10502966

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-1579/09/2370                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Новікова Т.В  

Суддя-доповідач:  Коротких А. Ю.


У Х В А Л А

Іменем України

"29" липня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

                                    головуючого –судді                      Коротких А.Ю.,

                                    суддів                                           Глущенко Я.Б.,

                                                                                Федорової Г.Г.,

                          при секретарі                                 Вечер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в розмірі 185,82 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін з таких підстав.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегією суддів встановлено, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, обчислення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї інструкції, здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу). Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 22.07.2008 року отримано вимогу позивача № Ф-1703 від 17.07.2008 року про сплату боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 185,82 грн. (а. с. 10).

Стягувана сума не оскаржувалась відповідачем, відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а зазначена сума недоїмки не сплачувалася протягом десяти робочих днів після отримання вимоги платником страхових внесків до управління Пенсійного фонду України.

Крім того, статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 року № 2285-ІV (в редакції чинній на 30.03.2005 року) передбачено на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, та встановлений у розмірі мінімального страхового внеску на місяць на кожну особу.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів того, що останнім погашено зазначену заборгованість по страховим внескам станом на день розгляду справи судом першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 –залишити без задоволення.

          

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

          

Головуючий суддя                                                                      Коротких А.Ю.

          

        Судді:                                                                      Глущенко Я.Б.

                                                                                Федорова Г.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація