КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-99/09 Головуючий у 1-й інстанції: Михайленко В.Г
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"29" липня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
при секретарі Вечер А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції міста Умані про скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом про скасування протоколу серії АВ 271844 та постанови відповідача серії СА № (не вказаний) від 05.02.2009 року про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволення позову.
Колегією суддів встановлено, що 05.02.2009 року відповідачем було винесено постанову серії СА № (не вказаний) про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 425 грн. за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України.
З описової частини протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4), складеного відповідачем, вбачається, що 05.02.2009 року о 11 год. 40 хв., в м.Умань Черкаської області на перехресті вулиць Тищика-Ленінської Іскри керуючи автомобілем “Ваз-21093” державний номер НОМЕР_1 позивач проїхав перехрестя на заборонений “червоний” сигнал світлофора, у зв’язку з чим була винесена оскаржувана позивачем постанова (а.с.3), якою на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП України.
Позивач вказує на те, що проїхав перехрестя на “жовтий ” сигнал світлофора, що підвержує представник ДАЇ в судовому засіданні суду першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, зазначаючи, що ОСОБА_3 допустив порушення п.Г. ст.8.7.3 Правил дорожнього руху, де передбачено, що “сигнали світлофора мають таке значення –жовтий забороняє рух і попереджае про наступну зміну сигналів”, за що відповідачем цілком законно було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП України.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП (в редакції, чинній на момент скоєння правопорушення), порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, позивач проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, за яке ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 –залишити без задоволення.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.