КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-7356/08 Головуючий у 1-й інстанції: Верещак А.М.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"29" липня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок доплати до пенсії, –
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2008 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області провести з 01.07.2007 року перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2008 року позов задоволено. Зобов’язано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивача згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.07.2007 року по 01.01.2008 року, з розрахунку мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 76 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –відповідній зміні з таких підстав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Колегією суддів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України у м. Біла Церква Київської області як непрацюючий пенсіонер. Позивач зареєстрована та постійно проживає в м. Біла Церква, Київської області, яке відповідно до постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Проте, до пенсії позивача проводиться доплата відповідно до ч. 2 ст. 39 вказаного Закону в розмірі, передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у сумі 5,20 грн. Відповідач також керувався п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на підвищення до пенсії, в порядку, передбаченому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак позовні вимоги підлягають задоволенню з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року та в розмірі 460 грн. з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –відповідній зміні.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області –залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2008 року змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції:
«Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року та в розмірі 460 грн. з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.