Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-719 /07                                                Головуючий у 1 інстанції Кофанов А.В.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„21 "лютого 2007 року                                                                          м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого    Пільщик Л.В.

Суддів                 Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

При секретарі   Ткаченко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від «28» листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Новомиколаївського району Запорізької області, третя особа прокуратура Запорізької області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА   :

01 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокуратури Новомиколаївського району Запорізької області про поновлення на роботі, стягнення середнього-заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 16 серпня 2000 року була прийнята на роботу в прокуратуру Новомиколаївського району Запорізької області на посаду завідуючої підрозділу з обліку та доставки документів. З 05 грудня 2002 року по 03 жовтня 2005 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. За період відпустки її посаду було скорочено. 04 жовтня 2005 року, коли вона вийшла на роботу після відпустки, її було звільнено за наказом прокурора Новоиколаївського району Запорізької області № 11 від 04 жовтня 2005 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. При звільненні їй не було виплачено вихідну допомогу, як то передбачено статтею 44 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідачем порушені вимоги частини 3 статті 184 КЗпП України, тому просила поновити її на роботі на посаді завідуючої підрозділу з обліку та доставки документів, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Вільнянського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2006 року ОСОБА_1відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати.

'Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на -рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2005 року ОСОБА_1звернулась в суд з позовом до прокуратури Новомиколаївського району Запорізької області про поновлення на посаді завідуючої підрозділу з обліку та доставки документів прокуратури Новомиколаївського району, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає звільнення з посади незаконним.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що в цивільному процесі позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції не пересвідчився чи є прокуратура Новомиколаївського району належним відповідачем.

Між тим, Законом України „Про прокуратуру" передбачено, що прокуратури районів не є юридичними особами. Це випливає і з пояснень представників відповідача та третьої особи в судовому засіданні апеляційного суду Запорізької області.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2006 року до участі у справі в якості третьої особи була залучена прокуратура Запорізької області. Однак у даному випадку прокуратуру Запорізької області необхідно було залучати в якості належного відповідача.

Оскільки суд першої інстанції неправильно визначив правовий статус учасників процесу, ухвалене по справі рішення не можна визнати законним і обґрунтованим.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

За таких обставин матеріалі цивільної справи необхідно направити до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі.

Керуючись ст.ст. 307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 листопада 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду у іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.