КОПІЯ
Справа № 11 - 443/ 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Бобяк Б.В.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Лінник П.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року судова палата з кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі:
головуючого Ковтуна В.П.,
суддів Лінника П.О., Латюка П.Я.,
з участю прокурора Войтюка М.П.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора Полонського району на вирок Полонського районного суду від 31 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Згідно ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі звільнено з іспитовим строком на один рік з накладенням на нього обов’язків повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 25 тис. гривень кожному на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто із ОСОБА_2 – 114 грн. 79 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 залишена попередня – підписка про невиїзд.
Доля речових доказів по справі вирішена у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він працюючи водієм на автомобілі марки „Рено - МАСКОТ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить приватному підприємцю ОСОБА_5 11 лютого 2010 року біля 19 год. 30 хв., керуючи вказаним автомобілем та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на 64 км + 150 метрів автодороги „Новоград – Волинський – Полонне - Старокостянтинів”, на проміжку дороги між м. Полонне і селом Новоселиця, в порушення вимог п.п.1.5; 2.3; 2.9; 2.10; 12.1; 12.2; 13.1; 13.3; 19.3 Правил дорожнього руху України, вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6, який на велосипеді „Аіст” рухався в попутному напрямку. Внаслідок такого наїзду потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжке тілесне ушкодження, від якого там же на місці пригоди настала його смерть.
Порушення вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинному зв’язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_6
В поданій на вирок суду апеляції прокурор, не оскаржуючи вірності кваліфікації злочинних дій ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України та факту повного доведення його вини у скоєному, посилається на те, що вирок суду підлягає до скасування у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину у зв’язку з його м’якістю.
З цих підстав і просить скасувати вирок Полонського районного суду та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника в заперечення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів
з н а х о д и т ь,
що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у суді доказам і не оскаржується будь – ким із учасників судового розгляду, в тому числі і потерпілими та засудженим.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України є вірною.
Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину у вчиненому та щиро кається, позитивно характеризується, повністю та добровільно відшкодував матеріальну шкоду спричинену потерпілим, а після винесення вироку добровільно сплатив потерпілим по 10 тис. грн.. моральної шкоди, має на утриманні малолітню дочку.
Потерпілі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен зокрема, просили суд призначити ОСОБА_2 покарання не пов’язане із позбавленням його волі.
Представник державного обвинувачення в судовому засіданні, яке було проведено на засадах змагальності і диспозитивності, також просив суд про призначення підсудному ОСОБА_2 покарання не пов’язане із позбавленням його волі.
Наведені в апеляції прокурора доводи щодо зміни своєї позиції про посилення засудженому покарання, є непереконливими.
Підстав до скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 та постановлення щодо нього нового вироку і призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі колегія суддів не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Полонського районного суду від 31 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.О. Лінник