Судове рішення #10502182

Справа № 22ц-5084/10                                     Головуючий в суді 1 інстанції Семенцов Ю.В.

                                                                                                           Доповідач Березовенко Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Юровської Г.В.,

суддів: Березовенко Р.В., Дьоміної О.А.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, управління земельних ресурсів у Миронівському районі, Київської обласної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановила:

Оскільки для складання повного тексту ухвали потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.    

 

 

Головуючий:                                        Судді:

Справа № 22ц-5084/10                                     Головуючий в суді 1 інстанції Семенцов Ю.В.

                                                                                                           Доповідач Березовенко Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Юровської Г.В.,

суддів: Березовенко Р.В., Дьоміної О.А.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, управління земельних ресурсів у Миронівському районі, Київської обласної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши  матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_4. Згідно рішення 20 сесії 23 скликання Шандрівської сільської ради від 17 грудня 2001 року № 93 ОСОБА_4 була передана у власність земельна ділянка площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шандрівської сільської ради ДП 13 пай 295, та видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 268391. Вона є спадкоємцем за законом   другої черги, а дружини та дітей, які могли б бути спадкоємцями першої черги ОСОБА_4 не мав. Вона у строки, передбачені законом, подала до Баришівської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Але, будучи спадкоємцем за законом, вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 було втрачено, про що було надруковано відповідне оголошення в газеті "Миронівський край" від 14 листопада 2009 року. Тому змушена звернутися до суду та просить визнати недійсним державний акт серії Р1 № 268391 на право приватної власності на землю площею 3,84 га, розташовану на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області ДП 13 пай 295, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і виданий на ім'я ОСОБА_4, та визнати за нею право власності на цю земельну ділянку, в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 квітня 2010 року позов було задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії Р1 № 268391 на право приватної власності на землю площею 3,84 га, розташовану на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області ДП 13 пай 295, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім'я ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,84 га, розташовану на території Шандрівської сільської ради Миронівського Київської області ДП 13 пай 295, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права і неповне з»ясування судом обставин справи.

Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що  апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно п. "г" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторне) серії НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивача та копії запису акта про народження № 8 спадкодавця позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою.

04 вересня 2009 року позивач звернулась до Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття в повному обсязі спадкового майна після смерті свого рідного брата ОСОБА_4 07 вересня 2009 року та 09 вересня 2009 року до Баришівської районної державної нотаріальної контори звернулись із заявами рідні сестри спадкодавця та позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відмову від прийняття спадщини, що залишилась після смерті їхнього брата ОСОБА_4, на користь позивача ОСОБА_3

Відповідно до копії спадкової справи № 431/09 Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області позивач відноситься до другої черги спадкоємців за законом і у встановлені законом строки прийняла спадщину.

Інших спадкоємців за законом першої та другої черги, крім позивача та її рідних сестер ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відмовились від прийняття спадщини, судом не встановлено.

Відповідно до рішення Баришівського районного суду Київської області від 21.09.2009 р. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю, будучи інвалідом II групи, не працювала та перебувала на його утриманні протягом 19 років з 1991 року до дня смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

25 вересня 2009 року відповідач Медведська Т.I. звернулась до Баришівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття в повному обсязі спадкового майна після смерті ОСОБА_4

На підставі рішення 20 сесії 23 скликання Шандрівської сільської ради № 93 від 17 грудня 2001 року ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шандрівської сільської ради, про що 24 квітня 2002 року сільською радою видано державний акт на право приватної власності землю серії Р1 № 268391.

Втрата державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 268391 площею 3,84 га, розташовану на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого на ім'я ОСОБА_4, підтверджується оголошенням в газеті "Миронівський край" № 90 від 14.11.2009 р.

Згідно довідки № 3 від 12.11.2009 року, виданої Миронівським районним відділом Київської обласної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", позивачу було відмовлено у видачі дубліката державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 № 268391 площею 3,84 га, розташовану на території Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області в зв'язку зі смертю власника ОСОБА_4

Задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку, що оскільки земельна ділянка була передана безкоштовно у приватну власність лише ОСОБА_4, без залучення коштів відповідача ОСОБА_2, з якою він на той час проживав однією сім'єю, в даному випадку ділянка не є їхньою спільною, тому вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні, оскільки факт проживання однією сім»єю зі спадкодавцем не має вирішального значення при розгляді справ про визнання права спільної сумісної власності, а може бути підставою для одержання права на спадкування в порядку ст.ст. 1264,1259 ЦК України. Проте зазначені позовні вимоги в межах розглянутого судом позову відповідачка не заявляла.

Згідно із ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.


       Як вбачається з матеріалів справи, а саме з  рішення   Баришівського районного суду Київської області від 21.09.2009 р. ОСОБА_2, дійсно проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю з 1991 року, однак будучи інвалідом II групи, весь цей час не працювала та перебувала на його утриманні протягом 19 років з 1991 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 Оскільки норма ч.2 ст.1259 ЦК України передбачає, що особа може одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, лише за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, а не навпаки, що було встановлено рішенням   Баришівського районного суду Київської області від 21.09.2009 р., зазначені обставини, відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України не повинні доказуваться при розгляді інших справ.

Враховуючи, що апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення  не містить, а рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

   Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.    

 

 

Головуючий:                                      

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація