АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 _______________________________________________________________Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          “ 26 ” липня  2010 року                                           м. Хмельницький

                               Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                      Апеляційного суду Хмельницької області

           в складі : головуючого – судді Заїки В.М.

    суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

    при секретарі Вінярській А.А.  

                   з участю:  прокурора Ільчука Ю.Ф.

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22ц – 3027  за   апеляційними скаргами Міністерства фінансів України та Державного казначейства України на постанову Славутського міськрайонного суду від 12 березня 2010 року за позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Славутського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення разової грошової допомоги до 05 травня.

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

                                                               в с т а н о в и л а:

    В обґрунтування вимог, заявлених в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 прокурор вказував, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожна зокрема, має статус учасника війни і право відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”    на разову щорічну грошову допомогу до 5-го травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. У 2007 році така допомога становила 1230 грн. 18 коп., проте Славутське міське управління праці та соціального захисту населення виплатило ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 допомогу у розмірі 55 грн., недоплативши кожній із зазначених осіб допомогу в сумі 1175 грн. 18 коп.

    Постановою Славутського міськрайонного суду від 12 березня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Державне казначейство України та Міністерство фінансів України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недоплачену разову щорічну грошову допомогу по 1175 грн.18 коп. кожній.

    В  своїх апеляційних скаргах Міністерство фінансів України та Державне казначейство України просять постанову суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в позові прокурору відмовити.

    Перевіривши законність та обґрунтованість  судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні  скарги підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до  п.1та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення ________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Воробченко Л.А.                                    Справа №22ц- 3027

Доповідач –Кізюн О.Ю.                                                                                  Категорія № 57

суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

    Встановлено і ці обставини ніким не оспорюються, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є учасниками війни і згідно ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” мають право на щорічну разову грошову допомогу, яка виплачується до 5 травня. Встановлено також, що до 05 травня 2007 року Славутським міським управлінням праці та соціального захисту кожній із позивачок виплачено разову грошову допомогу в сумі 55 грн.

    Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” кожна із позивачок має право на отримання разової щорічної допомоги до 5 травня у 2007 році в сумі 1230 грн.18 коп., що відповідає розміру трьох мінімальних пенсій за віком.

    Однак такий висновок суду суперечить нормам матеріального права, які судом не були застосовані.

    Відповідно до частини п’ятої статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України від 25.12.98 року № 367-ХІУ щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі  трьох мінімальних пенсій за віком.

    Згідно із п.13 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-У  „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ч.5 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” на 2007 рік було зупинено і відповідно до ст.29 цього ж Закону установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни здійснюється у розмірі 55 грн.

Положення п.13 ст.71 та ст.29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з 09.07.2007 року з прийняттям Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.  

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції  України Закони та інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, і зворотної сили рішення Конституційного Суду України немає.

Оскільки станом на 09.07.2007 року щорічна разова допомога була виплачена позивачам у розмірі установленому ст.29 Закону України від 19.12.2006 року № 489-У  „Про Державний бюджет України на 2007 рік” , тому у суду першої інстанції з огляду на наведені нормативні положення  не було підстав  для стягнення на користь позивачів цієї допомоги у розмірі установленому ч.5 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України від 25.12.98 року № 367-ХІУ, дія якої була відновлена з 09.07.2007 року.

Керуючись ст. ст.  307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                    в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги Міністерства фінансів України та Державного казначейства України задоволити.

           Постанову Славутського міськрайонного суду від 12 березня 2010 року скасувати.

В задоволенні позову Славутського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Славутського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення одноразової грошової допомоги до 05 травня відмовити.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис.

               Судді: підписи.

    Копія вірна: суддя                                                             О.Ю. Кізюн