Справа №-2о-16\2007 р.

Іменем  України

 РІШЕННЯ

Бережанський районний суд Тернопільської області

13 березня 2007 року

в особі     головуючого судді                                Німко   Н.П.

при секретарі                                         Юрків О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1, звернулася в суд із заявою про встановлення факту перебування її на утриманні ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Заявниця зазначила, що вона вступила в шлюб із ОСОБА_2 09 липня 10960 року, який був зареєстрований у встановленому порядку і проживала разом з останнім до дня його смерті. Окрім цього, заявниця зазначила, що за життя чоловіка, вона перебувала на його повному матеріальному утриманні, де ОСОБА_2 постійно надавав їй матеріальну допомогу і ця допомога була її основним джерелом існування. Встановлення факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 необхідна заявниці для переоформлення своє пенсії в сторону збільшення, а тому просить суд її заяву задовольнити.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свою заяву підтримала, просить суд її задовольнити, дала пояснення аналогічні змісту заяви.

Представник зацікавленої особи управління пенсійного фонду України в Бережанському районі щодо задоволення заяви не заперечує, вважає, що судом може бути встановлено факт перебування заявниці на утриманні померлого ОСОБА_2.

Суд, заслухавши заявницю та представника зацікавленої особи, пояснення свідків, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав, -

У відповідності до ч.1,2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 вступила в шлюб із ОСОБА_2  09 липня 1960 року, який був зареєстрований у встановленому порядку і проживала з ним до дня його смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час заявниця є особою пенсійного віку, тобто непрацездатною. За вказаний період проживання із померлим ОСОБА_2, перебувала на його утриманні, оскільки допомога, яка надавалася заявниці з боку ОСОБА_2 була для заявниці постійним та основним джерелом засобів до існування. Так як, розмір заробітної плати та пенсії заявниці, в порівнянні з розміром заробітної плати та пенсії померлого ОСОБА_2, є значно меншим, це дає суду підстави зробити висновок, що постійним та основним джерелом засобів для існування заявниці була заробітна плата та пенсія її чоловіка ОСОБА_2, який до дня своєї смерті постійно та систематично надавав заявниці таку матеріальну допомогу- Одержання заявницею своє пенсії не враховується судом, як факт того, що власний дохід заявниці був достатнім, основним та постійним джерелом засобів для її існування, оскільки її дохід був значно меншим від розміру матеріальної допомоги, яка надавалася заявниці її померлим чоловіком і недостатнім для її потреб в житті та побуті.

Вищевикладене підтверджується показами допитаними в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_3 (доньки заявниці та померлого ОСОБА_2) та ОСОБА_4( сестри заявниці), які пояснили, що вони є родичами заявниці і підтвердили, що у зв"язку із незначним доходом заявниці - малим розміром її заробітної плати та пенсії, вона, за життя свого чоловіка ОСОБА_2 повністю перебувала на його утриманні, так як саме його заробіток та пенсія слугували для заявниці постійним та єдиним джерелом для засобів існування.

Окрім цього, вищевикладені факти, підтверджують і дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме, - свідоцтвом про одруження, свідоцтвом про смерть,, довідкою про розмір пенсії заявниці,, довідкою з Бережанської ЦРЛ про захворювання заявниці, довідкою з Бережанської міської ради, документами пенсійної справи заявниці та ОСОБА_2., іншими письмовими доказами по справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_2. в період проживання із заявницею ОСОБА_1 систематично надавав їй матеріальну допомогу і ця допомога була основним та постійним джерелом засобів до існування заявниці, а тому заявниця ОСОБА_1 перебувала на його утриманні.

 На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11,30, 60,   213,215,254,256 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.