Справа № 2-372

                                                                                                                   2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 червня 2010 року Шевченківський райсуд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «СГ «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про відшкодування майнової шкоди посилаючись на те, що 07 червня 2008 року приблизно о 10.30 год. відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по вул. Незалежності у м. Кіцмань. Порушивши Правила дорожнього руху України ОСОБА_3 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, заподіявши йому тілесні ушкодження, внаслідок яких він помер.

    Вироком Кіцманського райсуду Чернівецької області від 24.11.2008р. ОСОБА_3 був засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.ст. 75,76 КК України 2 роки.

У зв’язку з ДТП позивачами – дружиною та сином померлого ОСОБА_4 були понесені матеріальні витрати – придбання домовини, хреста та вінка, гранітного пам’ятника, художня робота, монтаж пам’ятника на загальну суму 13130 грн., а також на поминальний обід, поминальні обіди на 40 днів та річницю після смерті, придбання напоїв для поминального обіду на загальну суму 11110,95 грн., а всього на загальну суму 24240,57 грн.

Відповідачем ОСОБА_3 у іншого відповідача - ПАТ «СГ «ТАС» було застраховано свою цивільно – правову відповідальність як власника наземного транспортного засобу. Укладеним між відповідачами договором був передбачений обов’язковий ліміт відповідальності страховика в сумі 51000 грн.

Тому просили стягнути на їхню користь з ПАТ «СГ «ТАС» 51000 грн. та з відповідача ОСОБА_3 11110,95 грн.

Позивач ОСОБА_4, який також представляв інтереси іншого позивача – ОСОБА_4, в судовому засіданні в своїх пояснення підтвердив обставини, викладені в позовних заявах і уточнив позовні вимоги – у зв’язку з виплатою йому страховою компанією 13130 грн. зменшив суму позову – просив стягнути з відповідача – ПАТ «СГ «ТАС» 37870 грн. З відповідача ОСОБА_3 просив стягнути 11110,95 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав і просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю у зв’язку з тим, що він у іншого відповідача застрахував свою цивільну відповідальність і тому саме цей відповідач повинен відшкодувати позивачам заподіяну шкоду.

Представник відповідача ПАТ «СГ «ТАС» в судовому засіданні пояснив суду, що витрати на придбання домовини, хреста та вінка, гранітного пам’ятника, за художню роботу та монтаж пам’ятника на загальну суму 13130 грн. позивачам відшкодовані. Що ж стосується витрат на проведення поминальних обідів та на придбання напоїв то ці витрати не пов’язані з страховим випадком, а тому мають бути відшкодовані відповідачем ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 07 червня 2008 року приблизно о 10.30 год. відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався по вул. Незалежності у м. Кіцмань. Порушивши Правила дорожнього руху України ОСОБА_3 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, заподіявши йому тілесні ушкодження, внаслідок яких він помер.

    Вироком Кіцманського райсуду Чернівецької області від 24.11.2008р. ОСОБА_3 був засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.ст. 75,76 КК України 2 роки \ а.с. 8 \.

У зв’язку з ДТП позивачами – дружиною та сином померлого ОСОБА_4 були понесені матеріальні витрати – придбання домовини, хреста та вінка, гранітного пам’ятника, художня робота, монтаж пам’ятника на загальну суму 13130 грн., а також на поминальний обід, поминальні обіди на 40 днів та річницю після смерті, придбання напоїв для поминального обіду на загальну суму 11110,95 грн., а всього на загальну суму 24240,57 грн. \ а.с. 12 – 18 \.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування (Полісу) при настанні страхового випадку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов Полісу.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону та умов Полісу обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим   Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Згідно ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, пов'язана зі смертю потерпілого - право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Враховуючи, що розмір обов’язкового ліміту відповідальності страховика, передбачений полісом № ВВ/1299275 від 24.07.2007 р. \ а.с. 92 \ складає 51000 грн. та те, що відповідач ПАТ «СГ ТАС» сплатило позивачам 13130 грн. суд вважає, що різниця в сумі 37870 грн. має бути стягнута з цього відповідача на користь обох позивачів.

На думку суду кошти в сумі 13130 грн. не були своєчасно сплачені позивачам у зв’язку з тим, що їм не було роз’яснено порядок надання необхідних для цього документів, що підтверджується листом від 30.09.2009р. \ а.с. 32 \.

Згідно ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Виходячи з визначення "поховання померлого" суд вважає, що витрати позивача ОСОБА_4 по придбанню напоїв для поминального обіду в розмірі 994.54 грн. та поминальний обід в розмірі 6980.40 грн., а також витрати за поминальний обід на 40 днів після смерті в сумі 1567,43 грн. та поминальний обід на річницю після смерті в сумі 1568.60 грн. до витрат на поховання не відносяться згідно чинного законодавства України та не підлягають відшкодуванню їй з ПАТ «СГ «ТАС» згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідно ці кошти мають бути стягнуті з відповідача ОСОБА_3. До того ж ці заходи не були багаточисельними, з оптимальною кількістю осіб, які були там. Але разом з тим суд враховує, що згідно з наданими позивачами квитанціями по витратам на проведення поминальних обідів та на придбання напоїв вони були здійснені не обома позивачами, а тільки позивачем ОСОБА_4. Тому суд вважає, що кошти в сумі 11110,95 грн. з відповідача ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь саме позивача ОСОБА_4, а в задоволенні позову в частині стягнення цих коштів на користь позивача ОСОБА_4 має бути відмовлено.

Враховуючи, що позивачі при звернені до суду були звільнені від сплати судових витрат щодо судового збору, тому суд вважає, що з обох відповідачів на користь держави має бути стягнуто по 116,23 грн. з кожного судового збору.

Керуючись ст.ст. 1166, 1201 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про страхування", ст. 9, 22, 23, 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу", ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212 - 215  ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 37870 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 11110 грн. 95 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПАТ «СГ «ТАС», ОСОБА_3 на користь держави судовий збір по 116 грн. 23 коп. з кожного.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 04 липня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

             Суддя: