Справа № 2-534

                                                                                                                2010 рік

      РІШЕННЯ

          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 травня 2010 року Шевченківський райсуд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Елегант», директора ТОВ «Елегант» ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної шкоди, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, оплату часу вимушеного прогулу та  відшкодування матеріальної шкоди  посилаючись на те, що відповідно до наказу № 2 від 02.07.1997 року вона була призначена на посаду заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант». У 1997 році у зв'язку з відсутністю роботи в товаристві позивачка домовилась з директором  товариства ОСОБА_2 про те, що  без звільнення з роботи поїде за межі України на заробітки, а після її повернення буде вирішено питання про продовження роботи, або звільнення із займаної посади за власним бажанням. На час її  відсутності по день звільнення за нею зберігалась заробітна плата. По поверненні в Україну в жовтні 2008 року, вона дізналась, що приміщення ТОВ „Елегант" по вул. Головній, 42 в м. Чернівці за договором оренди використовує інше підприємство, в зв’язку з чим вона не мала можливості приступити до роботи. Так, як вона є співзасновником ТОВ «Елегант», то неодноразово письмово зверталась до директора з вимогою проведення загальних зборів товариства, на яких мала намір вияснити питання про своє працевлаштування, однак остання її повідомлення ігнорувала та загальні збори не проводила. Тільки в лютому-березні 2009 року були проведені загальні збори товариства, де директор  ОСОБА_2  усно повідомила, що питання її  працевлаштування буде вирішено пізніше. Копію наказу про звільнення їй надано не було. На її численні письмові звернення щодо надання копії наказу про звільнення тільки 12 червня 2009 року директор видала трудову книжку із записом про звільнення за власним бажанням. Копію наказу про звільнення за прогул вона не отримувала і про те, що  начебто вона звільнена за прогул дізналась тільки в процесі розгляду справи про поновлення на роботі. Вважає, що відповідачем при її звільненні з роботи були порушені правила та порядок застосування дисциплінарного стягнення, а тому просила поновити її на роботі на посаді заступника директора ТОВ «Елегант» з 31.12.1999 року, стягнути з ТОВ «Елегант» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01. 2000 р. по 31 12. 2001 р. в сумі 660 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Елегант» шкоду, заподіяну внаслідок виплати їй середнього заробітку в сумі 660 грн.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали і в своїх поясненнях підтвердила обставини, викладені в позовній заяві та в її новій редакції.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що наказом №2 від 02.07.1997 року ОСОБА_1 була призначена на посаду заступника директора ТОВ «Елегант». У зв’язку з тим, що вона тривалий час не з'являлась на роботі,  їй неодноразово  надсилались на домашню адресу листи, попередження про її звільнення за прогул у випадку неповідомлення про причини неявки на роботу. Також представники товариства неодноразово намагались застати позивачку за місцем її проживання, щоб отримати пояснення щодо невиходу на роботу.  

Однак пояснення позивачки щодо причин невиходу на роботу отримати не було можливості у зв'язку з її відсутністю як на роботі так і за місцем проживання. Наприкінці грудня 1999 року стало зрозумілим, що ОСОБА_1 не з'являється на роботі без поважних причин, а  пізніше стало відомо, що вона виїхала на роботу в Сполучені Штати  Америки. І тому в зв'язку з  тривалою відсутністю позивачки  на роботі  без  поважних причин наказом   від  31 грудня 1999 року вона була звільнена  з роботи  за прогул. Під час внесення запису до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 була допущена помилка, в зв’язку з чим був внесений  неправильний запис про звільнення її з роботи за власним  бажанням.  

Після повернення із-за кордону ОСОБА_1  27 жовтня 2008 року отримала трудову книжку, також в грудні 2008 року та лютому 2009 року вона  приймала участь у загальних зборах товариства «Елегант», де вирішувались питання діяльності товариства, а тому вважає, що твердження позивачки, що вона дізналась про своє звільнення тільки в травні 2009 року не відповідає дійсності.  

Крім цього підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи був не запис в трудовій книжці, а наказ про звільнення за прогул і позивачка помилково вважає, що була звільнена з роботи за  власним бажанням.

Також вважає,  що ТОВ «Елегант» правомірно в  межах трудового законодавства звільнило з роботи ОСОБА_1, яка без поважних причин не виходила на роботу та  враховуючи те,  що позивачкою пропущений встановлений  строк  для звернення до суду,  просив в позові відмовити.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено.

В  судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала в ТОВ „ Елегант”  на посаді заступника директора товариства з 02.07.1997 року і відповідно до наказу  № 3-л від 31 грудня 1999 року була звільнена з роботи за прогул \ а.с. 33\.

З  26.09.1997 року по  02.10.2008 року  позивачка  перебувала  в Сполучених Штатах Америки, що підтверджується  копією закордонного паспорту \а.с. 6-7\. Тобто в Україні її не було понад 11 років.

Відповідно до ст. 233 КЗпП  України працівник  може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення  копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 отримала трудову книжку та заборгованість по заробітній платі 27 жовтня 2008 року, що підтверджується довідкою  ТОВ „ Елегант” \ а.с. 48 \.  В   грудні 2008 року та лютому 2009 року вона приймала участь в загальних зборах ТОВ „Елегант”, що підтверджується  протоколами  загальних зборів \а.с.  54-56\.

За таких обставин суд вважає безпідставними пояснення позивачки про те, що тривалий час її не повідомляли про звільнення з роботи, що трудову книжку вона отримала тільки 12.06.2009р. оскільки є дивною поведінка позивачки, яка повернувшись в Україну тривалий час не намагалась вийти на роботу або офіційно отримати інформацію про свої трудові обов’язки, місце їх виконання.

Той факт, що ОСОБА_1 отримала трудову книжку до квітня 2009 року на думку суду підтверджується тим, що їй були відомі номер наказу про звільнення та дату видачі цього наказу (запит адвоката ОСОБА_3 від 27.04.2009р. в якому зазначені дата та номер наказу про звільнення позивача \ а.с. 59\). До суду ж позивачка звернулась 02.07.2009р. \ а.с. 11 \, тобто більш ніж через місяць.

 За таких обставин суд вважає, що позивачкою пропущений встановлений чинним трудовим законодавством строк звернення до суду з подібним позовом, жодних поважних причин його пропуску вона зазначила і не просила поновити його. А тому в задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено саме з цих підстав.

На підставі викладеного та  керуючись ст. ст. 24, 36, 40, 148, 232, 233 КЗпП України ст.ст. 84, 99 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Елегант», директора ТОВ «Елегант» ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 11 травня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

             Суддя: