ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "22" серпня 2006 р.                                                          Справа №  6/453

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Веденяпіна О.А.

суддів:                                                                        Черпака Ю.К.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Глущенко Т.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт управління Пенсійного

                       Фонду в Радомишльському районі, доручення №2315/08 від 19.06.2006 р.,

від відповідача: Шкандевич В.Д., довіреність від 17.04.2006 р. (брала участь в судовому

                        засіданні 17.08.2006 р.),

розглянувши апеляційну скаргу міського комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (м.Радомишль Житомирської області)

на рішення господарського суду Житомирської області

від "28" березня 2006 р. у справі    

за позовом управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі (м.Радомишль Житомирської області)

до міського комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (м.Радомишль Житомирської області)

про стягнення 44416, 48 грн.,-

 ВСТАНОВИВ:

  

У лютому 2006 року управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з міського комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства 44416,48грн., в тому числі 35838,41 грн. заборгованості по сплаті збору та страхових внесків, 1779,75 грн. пені, 6798,32 грн. фінансових санкцій.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28 березня 2006 року у справі №6/453 позов задоволено частково.

Стягнуто з міського комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства:

- на користь управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі 35838,41 грн. страхових внесків, 6651,25 грн. штрафних санкцій, 1758,59 грн. пені, а всього 44248,25 грн.;

- в доход Державного бюджету України 444,16 грн. державного мита;

- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення боргу в сумі 168,23 грн. провадження у справі припинено на підставі п.п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, міське комунальне виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Зокрема відповідач вказує, що з нього повторно стягнуто суму - 9834,31 грн., яку вже було перераховано в Державну виконавчу службу у Радомишльському районі платіжним дорученням №13 від 29 березня 2006 року, а він був позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні та дати пояснення.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у скарзі безпідставними, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Задовольняючи позов частково, господарський суд Житомирської області виходив з того, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески та у зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків, до нього обґрунтовано застосовано штрафні санкції та пеню. Враховуючи часткове погашення боргу в ході розгляду справи, суд припинив провадження у справі в частині стягнення 168,23 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.

Міське комунальне виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Радомишльському районі 10.09.2000 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в Радомишльському районі проведено документальну перевірку дотримання вимог законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору та страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування по міському комунальному виробничо-житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству  за період з 01.01.2002 року по 01.12.2005 року, про що складено акт №03/23 від 30 грудня 2005 року (а.с.14-19).

Перевіркою встановлено, що за період з 20.04.2004 року по грудень 2005 року заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду становить  в сумі 35067,28 грн., а також згідно рішень управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі:

- №03-1277-160 від 14 грудня 2005 року до відповідача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штраф в розмірі 6,74 грн. за затримку більше 90 календарних днів сплати узгодженого зобов'язання (а.с.7);

- №03-1276-161 від 14 грудня 2005 року до відповідача на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано штраф в розмірі 6791,58 грн. та пеню в розмірі 1779,75 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків (а.с.8).

Зазначені рішення в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржені, суми штрафу та пені на день подання позову не сплачені.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ст.3 вказаного Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

П.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ст.106 вказаного Закону).

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заборгованість міського комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства перед Пенсійним фондом станом на 06.02.2006 року (день пред'явлення позову) становила 44416,48 грн., в тому числі 35838,41 грн. недоїмки по страхових внесках, 1779,75 грн. пені та 6798,32 грн. штрафних санкцій (а.с.5). В ході розгляду справи відповідач частково погасив борг на суму 168,23 грн., в тому числі 21,16 грн. пені та 147,07 грн. штрафних санкцій. Таким чином, залишок становить 44248,25 грн., в тому числі 35838,41 грн. недоїмки по страхових внесках, 1758,59 грн. пені, 6651,25 грн. штрафних санкцій (а.с.28).

Довід відповідача про сплату 9834,31 грн., не є переконливим, оскільки сплачені за період з 30.09.2005 року по 26.01.2006 року кошти в сумі 10768,87 грн. зараховано в рахунок погашення боргу за рішенням господарського суду Житомирської області від 06.09.2005 року, а сума  9834,31 грн., перерахована згідно платіжного доручення №13 від 29.03.2006 року, сплачена після прийняття господарським судом рішення.

Відповідно до ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Також безпідставним є посилання відповідача на неповідомлення його про день розгляду справи, оскільки ухвалу господарського суду Житомирської області від           07 березня 2006 року про відкладення розгляду справи було надіслано сторонам рекомендованою кореспонденцією.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в сумі 44248,25 грн.

Разом з тим, господарським судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не враховано п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно до ст.158 КАС України судове  рішення,  яким   суд   вирішує   спір   по   суті, викладається у формі постанови.

Згідно п.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Положеннями цього Кодексу не передбачена можливість покладення на відповідача судових витрат у даному спорі та припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Враховуючи, що місцевий господарський суд вирішив справу правильно по суті, але із помилковим застосуванням норм процесуального права та порушенням його норм, що призвело до неправомірного стягнення з відповідача судових витрат та помилкового припинення провадження у справі, рішення господарського суду Житомирської області від 28 березня 2006 року у справі №6/453 підлягає зміні в частині його назви та скасуванню в частині припинення провадження у справі та стягнення судових витрат. В позові про стягнення 168,23 грн. слід відмовити. В решті судове рішення - залишити без змін.

  Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 201, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу міського комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства задовольнити частково.

Змінити рішення господарського суду Житомирської області від 28 березня 2006 року в частині назви і вважати його постановою.  

Це ж судове рішення скасувати в частині припинення провадження у справі та стягнення судових витрат.

Відмовити в позові про стягнення 168,23 грн.

В решті судове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

 Головуючий   суддя                                                              Веденяпін О.А.

                

 судді:

                                                                                           Черпак Ю.К.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 Віддрук. 4 прим.

1- в справу

2-3- сторонам

4- в наряд