Справа № 22ц-2929/2010                        Головуючий у 1 інст. – Березовський О.Д.

                                                                              Доповідач – Шемець Н.В.

                У Х В А Л А              

                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 12 серпня  2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :

головуючого- Позігуна М.І.,

суддів:               Шемець Н.В.,Мамонової О.Є.,

при секретарі:

з участю:                       Рачовій І.І.,

позивачів ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання права на включення до трудового стажу у подвійному розмірі роботи у Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії для нарахування пенсії за вислугу років,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  задоволено частково.

 Визнано  за ОСОБА_4 право на включення до трудового стажу у подвійному розмірі стаж роботи у Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії з 01.01.1996 року по 31.12.2000 року, та з 03.05.2001 року по 30.09.2001 року.  

Визнано за ОСОБА_5 право на включення до трудового стажу для нарахування пенсії за вислугу років у подвійному розмірі стаж роботи у Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії з 01.06.1994 року по 31.12.1994 року, з 01.01.1996 року по 31.12.2000 року, з 03.05.2001 року по 30.09.2001 року.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області включити вказані вище періоди роботи ОСОБА_5 в Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії на посаді медичної сестри до трудового стажу роботи, що зараховується у подвійному розмірі, і призначити їй пенсію за вислугу років з 22 листопада 2007 року.

Визнано за ОСОБА_6 право на включення до трудового стажу для нарахування пенсії за вислугу років у подвійному розмірі стаж роботи у Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії з 01.06.1994 року по 31.12.1994 року, з 01.01.1996 року по 31.12.2000 року, з 03.05.2001 року по 30.09.2001 року.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області включити вказані вище періоди роботи ОСОБА_6 в Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії на посаді медичної сестри до трудового стажу роботи, що зараховується у подвійному розмірі, і призначити їй пенсію за вислугу років з 22 листопада 2007 року.

Також рішенням суду вирішено питання про судові витрати.

 В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області просить зазначене рішення суду скасувати на ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

 Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному та невсебічному  встановленні всіх обставин справи.

Апелянт зазначає, що позивачами під час подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства були порушені правила підсудності даної справи, оскільки вони вже зверталися до суду з адміністративним позовом, який був залишений без розгляду відповідно до ч.3 ст.155 КАС України.

На думку апелянта, судом було порушено норми матеріального права, а саме Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Суд у рішенні  посилається на Закон України “Про пенсійне забезпечення”, відповідно до якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, тоді як правовідносини з обчислення трудового стажу, умови набуття та порядок визначення розмірів пенсій регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а положення Закону “Про пенсійне забезпечення” застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Судом не взято до уваги положення п.7 Порядку №22-1, яким встановлено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, тобто уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій.

Відповідно до уточнюючих довідок Городянської ЦРЛ позивачам зараховані певні періоди роботи у подвійному розмірі, а спірні періоди не підтверджені  документами, тому зараховані в стаж в одинарному розмірі.

Крім того, судовим рішенням підтверджено пільговий стаж позивачів річними звітами санаторію, але апелянт вважає, що річні звіти установи чинним законодавством не визначені як підстава для  зарахування до стажу роботи в подвійному розмірі та не є підтвердженням пільгового характеру роботи працівників.

Крім того, участь у справі не приймало управління  охорони здоров”я Чернігівської облдержадміністрації, хоча апелянт вважає необхідним заслухати думку представника даного управління, оскільки саме ним надавались уточнюючі довідки та видавався наказ №3 від 04 січня 1996 року про зміну профілю санаторію.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить  до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Позивачі у своєму позові просили визнати за ними право на включення до трудового стажу для нарахування пенсії за вислугу років періоди роботи в Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії у подвійному розмірі: ОСОБА_4 з 01.01.1996 року по 31.12.2000 року та з 03.05.2001 року по 30.09.2001 року; ОСОБА_5 з 01.06.1994 року по 31.12.1994 року, з 01.01.1996 року по 31.12.2000 року та з 03.05.2001 року по 30.09.2001 року; ОСОБА_6 з 01.06.1994 року по 31.12.1994 року, з 01.01.1996 року по 31.12.2000 року та з 03.05.2001 року по 30.09.2001 року, а також  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили  зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області включити зазначені періоди їхньої роботи в Городнянському дитячому психоневрологічному санаторії на посадах медичних сестер до стажу роботи, що зараховується у подвійному розмірі, призначивши їм пенсії з дня їхнього звернення з заявами до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області.

 Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачі  у зазначені періоди працювали на посадах палатних медсестер у психіатричному закладі охорони здоров”я, а саме Городянському дитячому психоневрологічному санаторії, діяльність якого у спірні періоди була  пов”язана  з наданням стаціонарної психіатричної допомоги, тому позивачі мають право на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі їх роботу у Городянському дитячому психоневрологічному санаторії у зазначені  періоди.

Такий висновок суду ґрунтується на наявних матеріалах справи та відповідає нормам матеріального права, що регламентують спірні правовідносини.

Згідно із Законом України „Про внесення змін до статті 60 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 10.07.2003 року час роботи, зокрема в психіатричних закладах охорони здоров”я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про психіатричну допомогу” психіатричний заклад- це психоневрологічний, наркологічний  чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов”язана з наданням психіатричної допомоги.;  психіатрична допомога- це комплекс  спеціальних заходів, спрямованих на  обстеження стану психічного здоров”я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.

Також апеляційний суд враховує, що психіатрична допомога дітям у спеціалізованих санаторно-курортних закладах надається відповідно до вимог Закону України „Про психіатричну допомогу”.

Статтею 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічне положення міститься в п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України № 637 від 12 серпня 1993 року з подальшими змінами та доповненнями.
П.20  Порядку  також передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

Трудові книжки позивачок дають право позивачам на зарахування їхнього стажу роботи у подвійному розмірі за спірні періоди, оскільки з наказів про прийом на роботу та звільнення вбачається, що вони прийняті на роботу до Городянського дитячого психоневрологічного санаторію та звільнені з роботи з цього ж санаторію, накази скріплені печаткою зазначеного санаторію, даних про перепрофілювання санаторію трудові книжки позивачів не містять (а.с.11 32 зв.-33,45).

Згідно пояснень позивачів про  зміни у статусі санаторію їм нічого не відомо, змін у їх роботі не відбулося,  контингент дітей, що лікувалися, не змінився з психоневрологічного на загальносоматичний.

Відповідачем не зараховані спірні періоди позивачам до стажу роботи, що дає право на вислугу років у подвійному розмірі виходячи з того, що управління охорони здоров”я Чернігівської облдержадміністрації листом від 14 січня 2008 року повідомило управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі про те, що згідно наказів №1 від 16.08.1994 року та №9 від 20.09.1994 року за період з 01 червня 1994 року по 31 грудня 1994 року  у Городянському дитячому психоневрологічному санаторії проводилось оздоровлення дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і діяльність санаторію в цей період не була пов”язана з наданням психіатричної допомоги; також наказом №3 від 04 січня 1996 року з 01 січня 1996 року санаторій  перепрофільований у санаторій загального профілю для оздоровлення дітей з соматичними захворюваннями (а.с.64).

Проте  зазначені накази управління охорони здоров”я Чернігівської облдержадміністрації не призвели до змін в установчих документах санаторію, зокрема, основна мета діяльності закладу - забезпечення кваліфікованою та спеціалізованою медичною допомогою по санаторному лікуванню дітей області з функціональними захворюваннями нервової системи та супутніми хворобами змін не зазнала (а.с.120).

Даючи оцінку зазначеним наказам, як і наказам за 1994 рік: №15 від 15.03.1994 року, №1 від 16.08.1994року, № 9 від 20.091994 року, апеляційний суд приходить до висновку, що вони не  спростовують висновків суду першої інстанції у даному спорі щодо характеру роботи позивачів- саме у психіатричному закладі, оскільки ці  накази не підтверджені іншими належними доказами  про те, що позивачі працювали в загальносоматичному закладі на постійній основі за всі  спірні періоди.

Посилання суду першої інстанції на річні звіти Городянського дитячого психоневрологічного санаторію є правомірним, оскільки суд зобов”язаний дати оцінку наданим сторонами  доказам. Суд встановив, що діяльність санаторію з 1994 року  була пов”язана з наданням психіатричної допомоги, а кількість дітей, які страждали на психоневрологічні захворювання та лікувались в санаторії у цей період складала більше 50% від загальної кількості хворих.

Доводи апелянта про те, що річні звіти не можуть бути підставою для зарахування стажу роботи в подвійному розмірі, не спростовують висновок суду  про те, що в зазначений період санаторій надавав дітям психіатричну допомогу.

Апеляційний суд також враховує, що згідно Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне  страхування” положення Закону  України „Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, тому суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України „Про пенсійне забезпечення”, оскільки предметом спору є саме  визначення права на пенсію позивачів.

Доводи апелянта щодо неврахування думки управління охорони здоров”я Чернігівської облдержадміністрації  у даному спорі є необґрунтованими, оскільки дане управління не є учасником судового розгляду, позовні вимоги до нього не заявлялись, тому невиклик його в судове засідання не є порушенням процесуальних норм.

Невірними є доводи апелянта про порушення правил підсудності даного спору, оскільки на момент звернення позивачів до суду з цим позовом справа віднесена до компетенції  суду, що його розглянув, відповідно до положень ч.1 ст.15 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, а також межі апеляційного розгляду, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.      

Керуючись ст.ст. 303,304-1, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

                                              У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області – відхилити.

          Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області  від 20 травня 2010року- залишити без змін.

          Ухвала   апеляційного суду є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

            ГОЛОВУЮЧИЙ:                                       СУДДІ :