РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О., Макарчук Л.В.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Заступника прокурора м. Ялти в інтересах ОСОБА_5 до Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» і Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і зміну умов трудового договору за апеляційною скаргою Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
18.01.2010р. Заступник прокурора м. Ялти в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» ОСОБА_6 про визнання недійсними ти скасування наказів: №195-к від 24.06.2009р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; №196-к від 24.06.2009р. «Про відсторонення від чергування лікаря ОСОБА_5.»; №73 від 12.08.2009р. «Про внесення доповнень до наказу №195-к від 24.06.2009р.»; №289-к від 18.09.2009р. «Про внесення доповнень та змін до наказу №196-к від 24.06.2009р.»
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені накази є незаконними та порушують трудові права ОСОБА_5, оскільки вона до дисциплінарної відповідальності притягнута безпідставно, факт неналежній медичної допомоги відпочиваючій не підтверджено; умови праці змінені без її згоди.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2010р. позовні вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову, мотивуючі тим, що рішення суду постановлено по неповно та не всебічно з’ясованим обставинам справи, та не підтверджено доказами. Зокрема зазначає, що суд задовольнив позовні вимоги, але строк на звернення до суду за захистом цих вимог був пропущений без поважних причин.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 не порушила жодних обов’язків чергового лікаря, адже у день чергування, встановивши ознаки інфекційної хвороби, і за згодою батьків, прийняла своєчасне рішення про госпіталізацію хворої; крім того первинно вона приймалась на роботу на повний робочий день та встановлення неї неповного робочого часу в односторонньому порядку вимогам діючого законодавства не відповідаеть.
З такими висновками суду першої інстанції відносно незаконності та необґрунтованості наказів відносно ОСОБА_5 погоджується колегія суддів.
Однак, вирішуючи питання про строк позовної давності суд першої інстанції необґрунтовано послався на норми цивільного законодавства, тоді як у цьому випадку належало керуватися нормами трудового законодавства.
На підставі ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.04.94р., № 18 від 26.10.95р., № 15 від 25.05.98р., якщо тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 із заявою про скасування наказів стосовно неї до суду не зверталась.
Прокуратури м. Ялти про порушення прав ОСОБА_5 було відомо вже 09.09.2009р., оскільки саме в цей день нею був внесений до Санаторію «Білорусія» протест стосовно зазначених наказів, але до суду за захистом прав ОСОБА_5 прокуратура звернулась тільки 13.01.2010р. та прохання про поновлення строку не надавалося, поважних причин його пропуску не наведено.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давности.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п. 2, 4, 312, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову заступнику прокурора м. Ялти в інтересах ОСОБА_5 в задоволені позову до Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» і Директора Державного медичного закладу Управління справами президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і зміну умов трудового договору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: