Справа № 22ц-3329\2010 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Корзаченко В.М.

 Доповідач: Редька А.Г.

У Х В А Л А

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

17 серпня 2010 року                 місто Чернігів

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого – судді Бойко О.В.,

суддів – Шевченка В.М., Редьки А.Г.,

при секретарі – Пільгуй Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами Носівського управління праці і соціального захисту населення та ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Носівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною,

в с т а н о в и в:

    Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_1, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку відповідно до вимог ст.15 Закону ”Про державну допомогу сім'ям з дітьми” за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за період з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2009 року та про стягнення 12004,16 грн недоплаченої допомоги відмовлено.

    В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки їй виплачувалася допомога із коштів державного бюджету у розмірах, визначених бюджетним законодавством на 2007 рік, управління праці та соціального захисту населення не вправі самостійно визначати розміри соціальних виплат, а у випадках визнання неконституційними прийнятих законів шкода відшкодовується державою, а не виконавчими органами на місцях, тому управління праці та соціального захисту населення взагалі не може бути відповідачем у цій справі.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення у частині відмовлених позовних вимог та задовольнити її позовні вимоги про нарахування та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за період з 1 січня 2008 року та до 31 грудня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача управління праці та соціального захисту населення Носівської районної державної адміністрації не можуть бути задоволені.

    За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 6 лютого 2007 року народила сина ОСОБА_2 і відповідно до ст.ст.13,15 Закону ”Про державну допомогу сім'ям з дітьми” має право на отримання допомоги до погляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а 1 січня 2008 року у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, з 1 січня 2009 року у розмірі, що дорівнює різниці між 75% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців,  з 1 січня 2010 року у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців,  але не менше 130 грн.

    По справі також встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною виплачувалася ОСОБА_1 у розмірі, визначеному ст.56 Закону ”Про Державний бюджет України на 2007 рік”, що є меншим ніж передбачено ст.15 Закону ”Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп2007 ці положення визнані неконституційними суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виплата допомоги у розмірі відповідно до ст.56 Закону ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” порушує права ОСОБА_1 на належну соціальну допомогу та обгрунтовано зобов'язав управління праці та соціального захисту населення перерахувати та виплатити відповідні суми допомоги за період 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно.

    Доводи апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення, що відповідальність за ці виплати покладаються на державу безпідставні і не дають підстав для скасування або зміни рішення суду, оскільки законодавством саме на управління праці та соціального захисту населення покладено обов’язок здійснювати зазначені виплати соціальної допомоги.

    Суд першої інстанції також правильно встановив, що ст.15 Закону ”Про державну допомогу сім'ям з дітьми” розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку визначено з 1 січня 2008 року у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, з 1 січня 2009 року у розмірі, що дорівнює різниці між 75% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців,  з 1 січня 2010 року у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців,  але не менше 130 грн.

    По справі встановлено, що з 1 січня 2008 року ОСОБА_1 виплачувалась допомога у розмірі 130 грн щомісяця. Для отримання допомоги у більшому розмірі ніж 130 грн, що передбачено п.3 розділу VIII Перехідних положень Закону ”Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, позивачу необхідно надати управлінню праці та соціального захисту населення відповідні документи.

    Оскільки по справі не встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталася до управління праці та соціального захисту населення з відповідними документами, що підтверджують її право на отримання допомоги у більшому ніж 130 грн розмірі, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні її позовних вимог про перерахунок допомоги за період з 1 січня 2008 року і доводи апеляційної скарги позивача не дають підстав для скасування або зміни рішення суду.

    Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319, Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд  

у х в а л и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління праці і соціального захисту населення Носівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та у касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий:                     Судді: