РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
Суддів Летягіної О.В.
при секретарі Яковенко Л.Г.
Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 лютого 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на спадкування.
Вимоги мотивовані тим, що в грудні 2000 року вона переїхала до ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_1, де стала з ним проживати однією сім’єю, вони стали вести спільно господарство та мали спільний бюджет. 17 січня 2008 року ОСОБА_7 зареєстрував її в квартирі в якості дружини, так як вони збиралися зареєструвати шлюб, але зареєструвати шлюб не встигли, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на належне йому майно – АДРЕСА_1 на земельну ділянку площею 0,0487 га по АДРЕСА_2 СТ „Сосновий бір” у м. Євпаторії, та на розташованій на ній дачний будинок. За життя ОСОБА_7 з дочкою практично перестали спілкуватися. З 2005 року стан його здоров’я погіршився, кілька разів на рік він хворів різними простудними захворюваннями, у зв’язку з чим, вона змушена була у 2007 році встановити в квартирі систему опалення на суму 10141 грн., за власні кошти у розмірі 2000 грн. наняла бригаду працівників для проведення ремонтних робіт в квартирі. На протязі декілька років вона піклувалася про ОСОБА_7, доглядала за ним, вела господарство та оплачувала комунальні платежі. На підставі викладеного просить встановити факт проживання з ОСОБА_7 однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 1 січня 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємицею першої черги ОСОБА_6
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 лютого 2010 року позов – задоволено. Встановлений факт проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім’єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, у період з 1 січня 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнано за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 право на спадкування, після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, разом зі спадкоємицею першої черги ОСОБА_6
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання права на спадкування за законом нарівні із спадкоємцем першої черги, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що всі докази по справі свідчать про те, що спадкодавець не був у похилому віці, до дня своєї смерті матеріально себе забезпечував, не був інвалідом, не потребував постійного стороннього догляду, не хворів. Таким чином у суду не було ніяких підстав для задоволення позову в частині визнання позивача спадкоємцем першої черги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позов, та визнаючи за ОСОБА_5 право на спадкування разом зі спадкоємицею першої черги ОСОБА_6, суд виходив з того, що позивачка протягом часу з 2001 року піклувалася та допомагала по господарству померлому ОСОБА_7, який через похилий вік та стан здоров’я не міг самостійно забезпечувати умови свого життя і потребував стороннього догляду.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони суперечать встановленим судом обставинам та матеріалам справи.
Дійсно, статтею 1259 ч.2 ЦК України передбачається, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем першої черги за законом є відповідачка по справі ОСОБА_6, як дочка померлого, в силу ч.1 ст. 1261 ЦК України.
З матеріалів справи слідує, що позивачка ОСОБА_5 ні є спадкоємцем будь-якої черги за законом після смерті ОСОБА_7, оскільки між ними не був зареєстрований шлюб.
Встановлюючи факт проживання однією сім’єю як жінки і чоловіка з ОСОБА_7, ОСОБА_5 надала суду докази того, що вони фактично проживали однією сім’єю з 2001 року, були пов’язані спільним побутом, разом вели господарство, піклувалися та підтримували один одного.
Ці пояснення позивачки, підтримали в судовому засідання свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
З довідки пансіонату Дитячій-оздоровчій центр «Променистий» м. Євпаторії слідує, що ОСОБА_7 займав посаду водія автомашини САЗ груз. 1 кл. і його заробітна плата, за винятком аліментів, з липня по грудень 2008 року складала суму 16 392 грн. 34 коп.\а.с.69\.
З матеріалів справи слідує також, що ОСОБА_7 був членом садового товариства «Сосновий бор», мав земельну ділянку на якому був розташований дачний будиночок.
Тобто, ОСОБА_7 до останнього працював, мав земельну ділянку, разом з позивачкою займався господарством. Зі свідоцтва про смерть вбачається, що помер він ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 60 років.
З доданих до матеріалів справи копії медичної книжки ОСОБА_7 та довідки з міста роботи ОСОБА_7 слідує, що з 01.04.2005 року по 12.06.2008 року він хворів та знаходився на лікарняному чотири рази з діагнозами: ОРЗ, гострий бронхіт та іншими не тяжкими захворюваннями.
Колегія суддів вважає, що вказаними доказами спростовується довід позивачки відносно того, що спадкодавець через похилий вік та стан здоров’я самостійно не міг забезпечувати умови свого життя та потребував стороннього догляду.
Довід позивачки про те, що проживаючи з ОСОБА_7 вона утримувала сім’ю за свій рахунок, тобто сплачувала всі витрати по господарству та облаштуванню квартири, а саме: сплачувала витрати на автономне опалювання, металеві двері, ремонтні роботи, не може бути прийнятий до уваги колегією суддів як такий, що підтверджує факт матеріального забезпечення спадкодавця.
Судом було встановлено, що позивачка та ОСОБА_7 проживали однією сім’єю, були пов’язані спільним побутом, разом вели господарство, тобто всі доходи, які сім’я одержувала витрачалися на їх потреби.
Проте, законом передбачається, що підставами задоволення позову щодо зміни черговості спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, яка безпосередньо закликається до спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання нематеріальних послуг \спілкування, поради \; матеріальне забезпечення спадкодавця; надання іншої допомоги \ прибирання приміщень, ремонт квартири \; тривалий час виконання, вищевказаних пунктів; безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було ніяких підстав для задоволення в цій частині позову, оскільки позивачкою не надано суду доказів того, що вона тривалий час матеріального забезпечувала та надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, або каліцтво був у безпорадному стані.
Крім того, судом був задоволений позов про встановлення факту проживання позивачки з ОСОБА_7 однією сім’єю без шлюбу.
Колегія суддів вважає, рішення суду і в цій частині позовних вимог необґрунтованим та постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому вважає можливим не обмежуватися доводами апеляційної скарги.
Позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу з ОСОБА_7 , вказує, що встановлення вказаного факту може вплинути на її спадкові права.
П.21 Постанови Пленуму № 7 «Про судову практику про спадкування» роз’яснено, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.
Статтею 1264 ЦК України передбачається, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України передбачається, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Враховуючи те, що після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина і є спадкоємець першої черги, дочка ОСОБА_7 - ОСОБА_6, то право на прийняття спадщини у спадкоємця четвертої черги не виникає.
З положень статті 256 ЦПК України слідує, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізічних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку іх встановлення.
Статтею 3 ЦПК України передбачається, що кожен має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Встановленням юридичного факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу у позивачки ОСОБА_5 не виникне ніяких майнових прав на спадкове майно, яке було підставою для звернення до суду з таким позовом і сам факт встановлення даного юридичного факту не тягне за собою ніяких правових наслідків.
Тобто у позивачки і не виникло право для звернення до суду з позовом за захистом порушених прав, оскільки доказів порушення таких прав суду не надано.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду підлягаючим скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові у зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 лютого 2010 року скасувати.
Ухвалили нове рішення, яким ОСОБА_5 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу та про визнання права на спадкування, після смерті ОСОБА_7.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: