Справа № 22ц-5470/10 Головуючий в суді 1 інстанції Потабенко Л.В.
Доповідач Березовенко Р.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Сліпченка О.І.,
при секретарі: Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення сільської ради та визнання права на користування земельною ділянкою,-
встановила:
Оскільки для складання повного тексту рішення потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Скасувати рішення 12 сесії 5-го скликання Григорівської сільської ради від 28.11.2007 року щодо вилучення у ОСОБА_2 з користування земельну ділянку площею 0.25 га в АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржене до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді:
Справа № 22ц-5470/10 Головуючий в суді 1 інстанції Потабенко Л.В.
Доповідач Березовенко Р.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Сліпченка О.І.,
при секретарі: Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення сільської ради та визнання права на користування земельною ділянкою,-
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати рішення 12 сесії 5-го скликання Григорівської сільської ради від 28.11.2007 року та визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 0.25 га в АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи заявлені по справі позовні вимоги позивачка зазначила, що 18.01.1994 року їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.25 га., в АДРЕСА_1. Рішенням 12 сесії 5-го скликання Григорівської сільської ради від 28.11.2007 року земельна ділянка була вилучена з її користування та наділена у приватну власність відповідачу по справі. Від працівників Григорівської сільської ради їй стало відомо, що земельна ділянка була вилучена на підставі, начебто її заяви про вилучення у неї землі, але ніяких заяв вона не підписувала. Таким чином позивачка вважає, що відповідачі порушили порядок добровільної відмови від права володіння та користування земельною ділянкою, та прийняли заяву від особи, яку не уповноважували на це, а тому зазначене рішення Григорівської сільської ради є незаконним, бо воно винесене в порушенням вимог земельного законодавства.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2010 року в задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Згідно ч.2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 1994 року рішенням виконавчого комітету Григорівської сільської ради №3, позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.25 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0.10 га, для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується вказаним рішенням.
20 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було укладено договір дарування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується даним договором.
07.11.2007 року відповідачкою від імені ОСОБА_2 було написано заяву щодо вилучення у останньої земельної ділянки площею 0,25 га.
Того ж дня, 07.11.2007 року, ОСОБА_3 написала заяву до Григорівської сільської ради про наділення їй двох земельних ділянок площею 0,25 га., та площею 0,11 га., що знаходяться в АДРЕСА_1, що підтверджується даною заявою.
28 листопада 2007 року рішенням 12 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради було вилучено з користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,36 га. в АДРЕСА_1, на підставі її заяви, та передано у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_3, що підтверджується даним рішенням.
Відмовляючи в задоволенні позову, з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов не вірного висновку, що позивачка не довела суду, що їй нічого не було відомо про написання заяви про вилучення у неї земельної ділянки, оскільки ця обставина повністю спростовується показами допитаних в судовому засіданні свідків, які пояснили що остання виражаючи свою волю сама наполягла і попросила написати відповідачку дану заяву, а тому рішення від 28.11.2007 року 12 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради суд першої інстанції вважав законним.
Однак з такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки заява щодо вилучення земельної ділянки була написана та підписана не особисто землекористувачем, а сторонньою особою, яка на це не мала відповідного повноваження (договір доручення, тощо) то таке волевиявлення не може розцінюватися як добровільне та самостійне, так як добровільна відмова – це самостійне волевиявлення власника земельної ділянки або землекористуача, пов»язане з небажанням подальшої експлуатації належної йому на праві власності або користування земельної ділянки. Тобто особа власноручно або через свого представника, який діє на законних підставах повинна оформити письмову заяву про добровільну відмову від права постійного користування землею.
Враховуючи, що висновки суду І інстанції не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів на підставі ст. 309 ЦПК України прийшла до висновку про необхідність скасування рішення суду І інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення 12 сесії 5-го скликання Григорівської сільської ради від 28.11.2007 року щодо вилучення у ОСОБА_2 з користування земельну ділянку площею 0.25 га в АДРЕСА_1. Що ж стосується позовних вимог щодо визнання за позивачкою права користування спірною земельною ділянкою, то колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки зазаначені вимоги не грунтуються на нормах закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Скасувати рішення 12 сесії 5-го скликання Григорівської сільської ради від 28.11.2007 року щодо вилучення у ОСОБА_2 з користування земельну ділянку площею 0.25 га в АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржене до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: