.
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № - 22-3017- 2010р Головуючий у 1-й інстанції Стальніков В.М.
Категорія 54 Доповідач Черненко В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
27 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Черненко В.В.
Суддів Кодрул М.А.
Потапенко В.І.
При секретарі Животовській С.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ « ПриватБанк » на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2010 року по справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк » до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної шкоди.
ВСТАНОВИЛА :
ЗАТ КБ « ПриватБанк » звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив , що з 01.08.2007 року по 09.12.2008 року ОСОБА_2 працювала на посаді касира-операціоніста Кіровоградської філії закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
01.08.2007 року між банком та відповідачем по справі було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до договору, працівник, що займає посаду касира-операціоніста та виконує роботу безпосередньо пов’язану із зберіганням , обробкою, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей. Відповідно до п.3 договору у разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру заподіяної банку шкоди і його відшкодування проводиться відповідно до чинного законодавства.
Позивач, зазначив , що 27.03.2008 року працюючи в операційній касі відділення № 22, що у м. Кіровограді на проспекті Університетському 3 , касиром –операціоністом ОСОБА_2 була допущена недостача грошових коштів на загальну суму 16200 гривень. Ревізійною бригадою складено відповідний акт від 27.03.2008 року , яким факт недостачі коштів підтверджено. ОСОБА_2 факт недостачі коштів визнала, але пояснити причину їх недостачі не змогла.
Позивач зазначає, що своїми діями ОСОБА_2 спричинила ЗАТ КБ «ПриватБанк» збитки на суму 16200 гривень і які просять стягнути з відповідача на користь банку.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2010 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог , суд першої інстанції встановив, що з 01.08.2007 року по 09.12.2008 року ОСОБА_2 працювала на посаді касира-операціоніста Кіровоградської філії закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». 01.08.2007 року між банком та відповідачем по справі було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
27.03.2008 року працюючи в операційній касі відділення № 22, що у місті Кіровограді на проспекті Університетському 3 , касиром –операціоністом ОСОБА_2 було прийнято від працівників салону «Тойота» грошові кошти на загальну суму 16200 гривень. Дані кошти було перераховано та покладено відповідачкою до робочого столу. Згодом вона виявила, що зазначені кошти відсутні.. Ревізійною бригадою складено відповідний акт від 27.03.2008 року , яким факт недостачі коштів підтверджено.
Суд встановив , що посадовою інструкцією касира-операціоніста 2 категорії, від 01 серпня 2007 року, визначено права і обов’язки, під час виконання умов договору. Розділом 4 посадової інструкції «Організація робочого місця», зазначено перелік обладнання, меблів, типи використовуваних програмних комплексів, якими забезпечується касир-операціоніст для здійснення своїх посадових обов’язків. Відповідно до п. п. 4.1.4.2. посадової інструкції, касир операціоніст забезпечується зокрема ,сейфом , печаткою для опечатування сейфа та іншими меблями та приладами, які необхідні для роботи .
Суд встановив, що робоче місце касира-операціоніста ОСОБА_2 не було належним чином обладнано відповідно до розділу 4 посадової інструкції, зокрема був відсутній сейф та печатка для опечатування сейфа. Про те ,що робоче місце належним чином не забезпечене обладнанням для належного збереження матеріальних цінностей , відповідач доповідала керівництву банку. Встановлені судом обставини сторонами не заперечувались.
Суд першої інстанції дійшов висновку, посилаючись на встановлені обставини по справі та докази надані сторонами , що позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивачем не доведено факт вини відповідача по незбереженню матеріальних цінностей переданих їй для зберігання відповідно до посадової інструкції , оскільки позивачем по справі не було належним чином обладнано робоче місце відповідача, як касира –операціоніста і не було створено належних умов для зберігання грошових коштів , які передаються їй для зберігання.
Колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції встановивши дійсні обставини по справі дійшов правильного висновку відмовивши в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.3 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність у разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру заподіяної банку шкоди і його відшкодування проводиться відповідно до чинного законодавства.. Судом не було встановлено вини відповідача в не збережені матеріальних цінностей, так як робоче місце відповідача не було належним чином обладнано для збереження матеріальних цінностей, саме позивачем по справі.
Колегія суддів вважає, що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог викладених в статі 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін .
Обставини на які посилаються скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.
Скаржником не надано переконливих доказів , що висновки суду першої інстанції є помилковими.
Суд першої інстанції правильно керувався нормами права які регулюють спірні правовідносини.
Колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк » - відхилити.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На Ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді
.