Справа № 2-а-5423
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян Н.М., розглянувши у відкритому письмовому провадженні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м.Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Крим Османова Рустема Салімовича про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АК № 295776 від 28 червня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень та провадження по справі закрити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 28 червня 2010 року винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 Кодексу України за скоєння адміністративного правопорушення у виді штрафу у сумі 340 гривень.
Вказану постанову вважає неправомірною та винесеною з порушенням встановленого порядку притягнення до адміністративної відповідальності, не встановив обставини, підлягаючі з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, будь-якого порушення правил він не скоював.
Відповідач у судовому засіданні не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Третю особу виключеного з числа осіб які приймають участь у справі оскільки будь-які позовні вимоги на нею ні заявлено.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справ, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна людина при визначенні її прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи протягом розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.7 КУоАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що 28 червня 2010 року о 14.25 годин на 726 км. автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта позивач здійснив зупинку транспортного засобу – автомобіль ВАЗ-21102, державний номер НОМЕР_1, оскільки заглох двигун.
Відносно останнього відповідачем складено протокол серії АК 258778 та постанову АК №295776 від 28 червня 2010 року за порушення п.15.9 (е) ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУоАП та визначено розмір штрафу у сумі 340 гривень (а.с.8).
Протокол та постанову відносно ОСОБА_1 було складено за те, що 28 червня 2010 року вимушено здійснив зупинку свого транспортного засобу – автомобіль ВАЗ-21102 на узбіччі у зв’язку з несправністю його транспортного засобу, про що вказав в протоколі.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадови особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1.1 гл.1 ПДР затверджених Постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод.
Відповідно до ПДР узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів.
Відповідно до п.15.14.ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил зупинки та стоянки.
Санкцією вказаної статті передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що дійсно 28 червня 2010 року о 14.15 годин позивач на 726 км. автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта ОСОБА_1 дійсно здійснив вимушену зупинку свого транспортного засобу – автомобілю ВАЗ-21102, державний номер НОМЕР_1 на узбіччі у зв’язку з несправністю його транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст. 245 КУоАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України та п ри накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ч.1, 2, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні відповідач будь-яких доказів яки б спростовували пояснення позивача викладені в протоколі та позовній заяві суду ні надав.
На підставі викладеного та враховуючи обставини справи, аналізуючи вказані норми діючого законодавства України, суд дійшов висновків про те, що дійсно позивач був вимушений здійснити зупинку в місці, де зупинку заборонено, та вжив всі заходи, щоб прибрати транспортний засіб, та ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, виконавши вимоги п.15.14 ПДР.
При таких обставинах позовні вимоги позивача ОСОБА_1 засновані на законі та не підлягають судовому захисту та задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст.19 Конституцією України, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27 березня 2009 року, інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року, інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №77 від 26 лютого 2009 року, п.п. 1.1, 1.3, 1.9, 15.14 ПДР України зі змінами та доповненнями, ст.ст. ч.1 ст.122, 245, 251, 252, 254, 256, 280-283 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 8-12, 14, 69 - 72, 128, 138, 139, 143, 158-163 КАС України, суд, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м.Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Османова Рустема Салімовича про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності – задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної території м.Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 28 червня 2010 року по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУоАП – скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд АР Крим у порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: