Справа № 2-4386/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 серпня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

                при секретарі  Челядник Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Красноармійську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної  з травмою на виробництві, -

  В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з травмою на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна №1» він перебував у трудових відносинах з 31.10.2003 року.

04.10.2007 при виконанні своїх трудових обов'язків отримав травму. В той же день був направлений у Димитровську ЦМЛ в травматологічне відділення, де йому був встановлений діагноз: відкритий багатооскольчатий перелом обох костей в/з-с/з правої голені зі зміщенням і з розмноженням м/тканей голені, відрив переднього відділу правої стопи на рівні с/з плюснових костей . Гранулююча рана задньої поверхні правої стопи. Травматичний шок 2,4 ст.ОЧМТ. Струс головного мозку. Супутній діагноз: Гострий уретральний цистит. Посттравматичний тромбофлебіт вен правої ноги після виробничої травми.

За фактом травми адміністрацією шахти були складені акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві. На лікуванні позивач знаходився з 04.10.2007 по 09.02.2010р., що підтверджується епікризами з   історії хвороби, а це більше 2 років.

12.02.2010 року травматологічна МСЕК встановила позивачу 80% втрати працездатності та 2 групу інвалідності. У зв'язку з цим Красноармійський відділ ФССНВВ виплатив позивачу одноразову допомогу та призначив щомісячний регрес, а моральна шкода не призначалась та не виплачувалася незважаючи на те, що позивач отримав моральні страждання з моменту травми до теперішнього часу. Моральна шкода відшкодовується не залежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно з п.   1   ч   2   ст.   23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, які потерпілий отримував у зв'язку з отриманою травмою.

У   п.   З   ст. 23   ЦК   України   сказано,   що   розмір   відшкодування   моральної     шкоди визначається судом в залежності від глибини душевних та фізичних страждань, погіршення здібностей потерпілого, а також з урахуванням обставин, які мають істотне значення, з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Перебуваючи на лікуванні більше двох років позивач не міг та і не може вести повноцінний образ життя, самостійно виконувати свої суто особисті санітарно-гігієнічні дії, відчував фізичні страждання, фізичний біль, обумовлений важкістю травми та особливостями її лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. На його утриманні знаходиться дружина, яка ніде не працює і неповнолітня дитина, яка навчається у школі.

Все це постійно й негативно позначається на душевному стані позивача.

У зв'язку з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» є всі підстави для стягнення з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.

Максимальна сума відшкодування моральної шкоди складає 200 мінімальних заробітних плат, що складає 884х200=176800 грн.   Позивач вважає, що з урахуванням важкості перенесених ним моральних страждань, йому заподіяна моральна шкода в розмірі 141 440 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

           В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

    Представник відповідача - ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області позовні вимоги просив вирішити на розсуд суду відповідно до вимог діючого законодавства.

Вислухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна №1» перебував у трудових відносинах з 23.10.2003 року по 25.01.2008 року (а.с. 12-13).

04.10.2007 року при виконанні своїх трудових обов'язків позивач ОСОБА_1 отримав травму. В той же день був направлений у Димитровську ЦМЛ в травматологічне відділення, де йому був встановлений діагноз: відкритий багатооскольчатий перелом обох костей в/з-с/з правої голені зі зміщенням і з розмноженням м/тканей голені, відрив переднього відділу правої стопи на рівні с/з плюснових костей . Гранулююча рана задньої поверхні правої стопи. Травматичний шок 2,4 ст.ОЧМТ. Струс головного мозку. Супутній діагноз: Гострий уретральний цистит. Посттравматичний тромбофлебіт вен правої ноги після виробничої травми (а.с. 7-11).

За фактом травми адміністрацією підприємства відповідача були складені акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві (а.с. 14-22).

12.02.2010 року травматологічна МСЕК встановила позивачу 80% втрати працездатності та 2 групу інвалідності, дата чергового переогляду 01.03.2011 року (а.с. 6).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз”яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв”язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 80% працездатності в зв»язку з травмою. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ВАТ Вугільна Компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1», пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку (а.с. 14-15).

Вищезазначене законодавство, а також роз”яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001  року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов”язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стресс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв”язків потерпілого,  зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП Украъни, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров”я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 80%, позивач визнаний інвалідом 2 групи.

 Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна № 1» на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди 27000 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров»я, пов»язаного з травмою на виробництві, тому заперечення відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1» являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна № 1» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в розмірі 15,00 грн.

    На підставі викладеного, керуючись  ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Стягнути з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 27000 (двадцять сім тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» з розрахункового рахунку 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: