АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 26 ” липня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Заїки В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О .Ю.
при секретарі Вінярській А.А.
з участю: позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц- 3285 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі на постанову Деражнянського районного суду від 24 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі про стягнення недовиплаченої допомоги, як дитині війни
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду і вказав, що відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі здійснити виплату надбавки до пенсії за 2008 рік та січень-вересень 2009 року в розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Деражнянського районного суду від 24 листопада 2009 року позов задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року включно, врахувавши виплати, які були проведені у 2008- 2009 роках.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі означену постанову вважає незаконною, просить її скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Суд не врахував те, що законами України про Державний бюджет на відповідні роки не передбачались видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а пунктами 9,10 Положення „Про пенсійний Фонд України” визначений вичерпний
_______________________________________________________________________________ Головуючий в 1 інстанції Зарєчна І.В. Справа 22ц – 3285
Доповідач Переверзєва Н.І. Категорія № 57
перелік напрямів використання коштів, тому в діях апелянта немає жодних порушень законодавства.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону він має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсії у вказані позивачем періоди є обґрунтованими.
Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Ці обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення даного судового рішення позивачеві, як дитині війни, пенсія підвищувалась з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Із вказаних вище мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі відхилити.
П останову Деражнянського районного суду від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя Н.І. Переверзєва