ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.08.2006 року Справа № 13/238пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
Секретар судового засідання: Антонова І.В.
за участю представників сторін:
від позивача Панченко С.П., юрисконсульт,
довіреність №94 від 16.08.2006;
від відповідача Тейцман І.В., представник по
довіреності б/н від 05.10.2005;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства „Плазма”,
м. Донецьк
на рішення
господарського суду Луганської області
від 06.07.2006
по справі № 13/238пн(судді Яресько Б.В.)
за позовом Приватного підприємства „Плазма”,
м. Донецьк
до відповідача Закритого акціонерного товариства
„Доля – Схід”, м. Луганськ
про стягнення 64641 грн. 60 коп. та
спонукання виконати дії
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство „Плазма”, м. Донецьк (далі – ПП „Плазма”) звернулось до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Доля – Схід”, м. Луганськ (далі – ЗАТ „Доля –Схід”) збитків в сумі 64641 грн. 60 коп. та спонукання ЗАТ „Доля –Схід” поновити рекламну конструкцію на перехресті вул. Совєтська – вул. Оборонна (підземний перехід) згідно дозволу №165.
19.06.2006 ПП „Плазма” змінило предмет позову та просило суд стягнути з ЗАТ „Доля –Схід” в рахунок понесених збитків 64 641 грн. 60 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.2006 у справі №13/238пн (суддя Яресько Б.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
В обґрунтування рішення, суд першої інстанції, посилаючись на ст.1192 Цивільного кодексу України, зазначив, що ПП „Плазма” не надано суду доказів його витрат по встановленню зазначених рекламних конструкцій, матеріалів щодо реальної їх вартості на момент розгляду справи, або вартості робіт необхідних для повторного встановлення конструкцій, що знаходяться на зберіганні у ЗАТ «Доля – Схід».
Наданий ПП „Плазма” локальний кошторис в цінах станом на 15.01.2005 не є належним доказом розміру понесених збитків, оскільки позивачем не доведено яке відношення зазначений кошторис має до демонтованих ЗАТ „Доля – Схід” конструкцій, які земляні роботи здійснювалися при монтажі демонтованих конструкцій на конструктивні елементи підземного переходу.
Не погоджуючись з даним рішенням, ПП „Плазма”, позивач у справі, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 19.07.2006 №88, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2006 у даній справі скасувати, розглянути спір з урахуванням матеріалів справи та додатково наданими доказами, які мають значення для правильного прийняття рішення; стягнути з ЗАТ „Доля – Схід” на користь ПП „Плазма” в рахунок понесених збитків 64 641 грн. 60 коп. та зобов’язати ЗАТ „Доля – Схід” поновити рекламну конструкцію на перехресті вул. Совєтська – вул. Оборонна (підземний перехід) згідно дозволу №165.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що при прийнятті зазначеного рішення судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме: статті 33, 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
ЗАТ „Доля – Схід”, відповідач у справі, відзивом від 11.08.2006 б/н з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги ПП „Плазма” на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2006 по справі №13/238пн призначена судова колегія у складі: Єжова С.С. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Парамонова Т.Ф. – судді.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 у справі №13/238пн здійснено заміну у складі колегії суддів. Виключено зі складу колегії головуючого суддю Єжову С.С., введено до складу колегії головуючого суддю Медуницю О.Є.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.07.2001 виконавчий комітет Луганської міської ради рішенням за №114/31 вирішив видати ПП „Плазма” дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Луганську за адресою: перехрестя вул. Совється – вул. Оборонна (а.с. 16).
19.12.2001 виконавчий комітет Луганської міської ради рішенням за №314/47 вирішив видати ПП „Плазма” дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Луганську за адресою: перехрестя вул. Совється – вул. Оборонна (підземні переходи) у кількості 5 шт. (а.с. 15).
ПП „Плазма” були розміщені дві рекламні конструкції на перехресті вул. Совєтська з вул. Оборонна згідно дозволів від 15.10.2001 № 127 (строк дії до 15.10.2004) та від 20.12.2001 №165 (строк дії до 20.12.2006) (а.с. 9-14).
22.10.2003 Луганською міською радою прийнято рішення №376/81 “Про визнання рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.2003 № 38/61 таким, що втратило чинність, та надання закритому акціонерному товариству “Доля-Схід” дозволу на реконструкцію підземного переходу та його розширення шляхом будівництва прибудов які будуть використовуватися під розміщення торгівельно-побутових комплексів за адресою: вул. Совєтська (на перехресті з вул. Оборонна) та надання йому згоди на розроблення проекту відведення земельних ділянок під будівництво та розміщення прибудов, які будуть використовуватися під розміщення торгівельно-побутових комплексів”.
У вказаному рішенні відповідачем було зазначено, що на земельних ділянках на розроблення проектів відведення яких ЗАТ “Доля - Схід” була надана відповідачем згода, знаходяться спеціальні конструкції (рекламоносії) належні позивачу, у тому числі розміщені на підставі дозволів № 127 та № 165 (а.с.24-27).
На підставі зазначеного рішення на адресу позивача управління архітектури та містобудування Луганської міської ради направляло позивачу повідомлення (від 19.12.2003 № 01-03-14/6723а та від 09.01.2004 №01-03-14/76а ), в яких зазначалось, що у зв’язку з прийняттям відповідачем рішення № 38/61 необхідно у десятиденний строк відповідно до п. 22 Правил розміщення зовнішньої реклами на території Луганської області, затверджених розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 25.06.1999 № 466 здійснити демонтаж спеціальних конструкцій встановлених на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 20.12.2001 № 162, 163, 164, 165, та надати робочому органу пропозиції щодо переносу спеціальних конструкцій (а.с.17,18).
На зазначені повідомлення позивачем листом від 04.02.2004 № 60 надана відповів про згоду на перенос спеціальних конструкцій у тому числі встановленої за дозволом № 165 після надання рівноцінних місць, та вирішення питання про компенсацію витрат по демонтажу (а.с.19).
Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради листом від 23.01.2004 № 121 звернулося до відповідача з проханням вирішити питання щодо демонтажу рекламних носіїв з підземного переходу на перехресті вул. Оборонна та вул. Советська, та забезпечити їх відповідальне зберігання (а.с.52).
На виконання зазначеного листа відповідач здійснив демонтаж належних позивачу рекламних носіїв, та на цей час вони знаходяться у нього на зберіганні.
Відповідач листом від 16.04.2004 за №122 повідомив позивача про демонтаж рекламних конструкцій та гарантував, що після закінчення робіт рекламні щити будуть відновлені (а.с.28).
21.12.2004 позивач листом за №542 звернувся до відповідача про виконання за гарантійним листом №122 від 16.04.2004 та просив відновити рекламні конструкції (а.с.30).
24.01.2005 відповідач листом повідомив позивача що питання про відновлення рекламних конструкцій буде вирішено після закінчення реконструкції підземного переходу (а.с.29).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як передбачено ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; а також шкода, завдану майну фізичної особи, відшкодовується в повному і обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до абзацу 1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 “Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (зі змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просив стягнути з відповідача в рахунок понесених збитків у сумі 64 641 грн. 60 коп., які були йому нанесені в наслідок демонтажу двох спеціальних конструкцій.
У якості доказів понесених збитків позивач надав локальний кошторис з розрахунком договірної ціни виготовлення та монтажу об’ємного рекламного щита з земляними роботами та монтажем у м. Луганську в поточний цінах станом на 15.01.2005 згідно якого договірна ціна за одну рекламну конструкцію складає 32 320 грн. 80 коп.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Матеріали справи свідчать, що позивач вимоги місцевого господарського суду не виконав, докази розміру збитків не надав.
Наданий позивачем локальний кошторис в цінах станом на 15.01.2005 не може бути належним доказом розміру понесених позивачем збитків, оскільки позивачем не доведено яке відношення зазначений кошторис має до демонтованих відповідачем конструкцій, які земляні роботи здійснювалися при монтажі демонтованих конструкцій на конструктивні елементи підземного переходу.
Крім того, позивач листом від 21.05.2004 №244 зазначив, що вартість демонтованих конструкцій 03.02.2004 складає – 25212 грн., а демонтованих конструкцій 14.03.2004 – 24710 грн. (а.с.39).
Скаржник посилається на то, що він подавав до суду першої інстанції клопотання по відкладення розгляду даної справи, оскільки позивачу необхідно було витребувати документи із архіву.
Зазначені доводи скаржника не підтверджені матеріалами справи.
Як свідчать матеріали справи, клопотання про відкладення мотивовано неможливістю прибути в судове засідання представника позивача, а не необхідністю витребування документів із архіву.
Крім того, зазначене клопотання надійшло до господарського суду Луганської області на наступний день після винесення рішення.
До апеляційної скарги позивачем надані документи: завірена копія договору підряду №5 від 25.01.2002, завірена копія акту прийому виконаних підрядних робіт к договору підряду №5 від 25.01.2002 та оригінал довідки про вартість рекламних конструкцій на момент демонтажу.
Судова колегія не приймає до уваги надані позивачем документи, оскільки зазначені матеріали не були дослідженні судом першої інстанції, хоча місцевий господарський суд двічі витребував у позивача докази його позовних вимог (збитків) (а.с.49.60), скаржник не довів, що не мав можливості подати їх суду протягом двох місяців розгляду даної справи.
Таким чином, позовні вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані.
З урахуванням матеріалів справи суд першої інстанції на законних підставах рішенням від 06.07.2006 відмовив у задоволенні позову, тому судова колегія залишає це рішення без змін, а апеляційну скаргу від 19.07.2006 вих.№88 – без задоволення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги - позивача – Приватне підприємство „Плазма”, м.Донецьк.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Плазма”, м.Донецьк на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2006 у справі №13/238пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2006 у справі №13/238пн залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя К.І. Бойченко
Суддя Т.Ф. Парамонова