ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
17.08.2006 року Справа № 2/129ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
Секретар судового засідання: Антонова І.В.
за участю представників сторін:
від позивача Попова Ю.О., представник по довіреності
№ 01/03-06 від 03.01.2006;
від відповідача Шоха С.Є., заступник начальника
територіального управління Державної
інспекції з енергозбереження по
Луганській області, довіреність
№ 12/168-1306 від 20.04.2006;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження
на постанову
господарського суду Луганської області
від 22.06.06 (підписана 27.06.06)
по справі № 2/129ад
(головуючого судді - Седляр О.О.,
судді – Пономаренко Є.Ю., Яресько Б.В.)
за позовом Державного підприємства
„Лисичанська ТЕЦ”
до відповідача Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження
про визнання нечинною постанови
від 29.0305 №18-12/53-1
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство „Лисичанська ТЕЦ”, позивач у справі, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ про визнання нечинною постанови від 29.03.2005 №18-12/53-1 «Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливо – енергетичних ресурсів».
Постановою господарського суду Луганської області від 22.06.2006 по справі №2/129ад позов задоволений.
Не погоджуючись з постановою господарського суду Луганської області від 22.06.2006 по справі № 2/129ад Урядовий орган державного управління – Державна інспекція з енергозбереження, м. Київ звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 05.07.2006 №12/161-2041, в якій просить постанову місцевого господарського суду від 22.06.2006 по даній справі скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог її заявник посилається на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 02.08.2006 №527 зазначив, що вважає оскаржувану постанову законною, а апеляційну скаргу необґрунтованою.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 для розгляду апеляційної скарги Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ призначена судова колегія у складі: головуючий суддя – Баннова Т.М., суддя – Єжова С.С., суддя – Парамонова Т.Ф.
Згідно ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 по справі № 2/129ад відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.0206 у справі № 2/129ад здійснено заміну у складі колегії суддів. Виключено зі складу колегії суддю Єжову С.С., введено до складу колегії суддю Бойченко К.І.
Відповідно до ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 04.08.2006 по справі № 2/129ад закінчив підготовку та призначив адміністративну справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 для розгляду апеляційної скарги Урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ у зв’язку з відпусткою головуючого судді Баннової Т.М. їх виключено із складу колегії суддів та введено головуючого суддю Медуницю О.Є.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є урядовим органом державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, Положення про який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000.
Правовідносини сторін регулюються Законом України „Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.1994 зі змінами у стані на 2006 рік (далі –Закон №74/94-ВР), Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження 25.09.2000 за №653/4874 (далі –Порядок), Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 №699 „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” з додатком.
Статтею 1 Закону №74/94-ВР встановлено, що метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарюючими суб’єктами, а також між державою і юридичними і фізичними особами у сфері енергозбереження.
Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України (ст. 26 Закону №74/94-ВР).
Статтею 11 Закону України №74/94-ВР встановлений перелік економічних заходів для забезпечення енергозбереження, до яких пунктом Є) віднесено застосування економічних санкцій за марнотратне витрачення палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Стаття 17 Закону України №74/94-ВР передбачає накладення економічних санкцій на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачення паливно-енергетичних ресурсів.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2000 №1071 „Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів” Державним комітетом України з енергозбереження виданий наказ №64 від 04.08.2000, яким затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання.
Пунктом 1 Порядку встановлено, що відповідно до Закону України „Про енергозбереження„ цей порядок встановлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкованості.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, а пунктом 12 Порядку встановлено, що за результатами перевірок інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов’язковий для виконання підприємством.
Обсяги марнотратного споживання і правих витрат паливно – енергетичних ресурсів визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення.
Пунктом 13 Порядку перевірка виконання приписів акту здійснюється після закінчення терміну їх дії.
Пунктом 14 Правил встановлено, що залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів коригуються:
- у разі невиконання робіт до встановленого обсягу додаються прямі витрати, що виникли у термін, встановлений для виконання робіт;
- у разі часткового виконання робіт цей обсяг визначається як перевитрати, до яких додаються прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;
- у разі виконання робіт – обсяги неефективного використання анулюються.
Пунктом 15 Порядку визначено, що рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається на підставі акту перевірки підприємства і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати, перший примірник якої залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається підприємству для сплати ним підвищеної плати.
Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови (п.16 Порядку), а у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.
Даним порядком встановлені конкретні дії відповідача і їх порядковість при проведенні перевірки та порядок прийняття заходів по усуненню встановлених фактів неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.
23.03.2005 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області здійснено комплексну перевірку використання паливно – енергетичних ресурсів на державному підприємстві „Лисичанська ТЕЦ” та встановлено, що стан енергозбереження на станції знаходиться на недостатньому рівні, виявлено як недодержання законодавчих актів, так і нераціональні витрати енергоресурсів.
Постановою №18-12/53-1 від 29.03.2005 відповідачем застосовано подвійну плату за виявлення перевитрат паливно – енергетичних ресурсів – 2082, 0345 Гкал/рік.
До акту комплексної перевірки стану виконання паливно – енергетичних ресурсів за результатами перевірки складено припис 29.03.2005, виконання якого є обов’язковим, строк виконання - по вересень 2005 року.
28.10.2005 відповідач здійснив перевірку виконання позивачем припису.
За даними акту №18-12/169 від 28.10.2005 позивачем припис виконано, роботи по відновленню теплоізоляції проведено, теплоізоляцію - відновлено.
Відповідно до п. 14 Порядку виконання припису є підставою анулювання обсягів неефективного використання паливно – енергетичних ресурсів за актом №18-12/53.
Відповідно до п.15 Порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається за результатами перевірки припису (згідно аналізу п.п.12,13,14 Порядку).
Відповідач прийняв постанову про застосування економічних санкцій до перевірки припису – 29.03.2005 із посиланням на 12,13,14 і 15 Порядку, але дані норми конкретизовані Порядком.
Доводи скаржника стосовно порушення господарським судом Луганської області вимог ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач пропустив річний термін, не може бути прийнято до уваги, оскільки такий строк обчислюється з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав.
Такою датою є 31.03.2005 – дата отримання постанови позивача, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Крім того:
- позивач звернувся в суд 22.03.2006 (а.с.3), тобто до спливу терміну зазначеного в ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України;
- зазначений кодекс набрав законної сили тільки з 01.09.2005, отже не можна вважати пропущеним річний строк на час звернення позивача до суду на підставі норми закону, що набрала законної сили тільки 01.09.2005.
Стосовно доводів скаржника, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду, судова колегія вважає, що цей висновок суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративного судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже справу вирішено судом першої інстанції відповідно до її підсудності.
На підставі вищевикладеного судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що доводи заявника апеляційної скарги необґрунтовані, постанова господарського суду Луганської області від 22.06.2006 по справі №2/129ад прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача – Урядовий орган державного управління – Державна інспекція з енергозбереження, м. Київ.
У судовому засіданні 17.08.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 167, 195, 196, 199 , 206, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Урядового органу державного управління – Державна інспекція з енергозбереження, м. Київ від 05.07.2006 №12/161-2041 на постанову господарського суду Луганської області від 22.06.2006 по справі № 2/129ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 22.06.2006 по справі № 2/129ад залишити без змін.
Ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 17.08.2006 по справі №2/129ад відповідно до ст. ст. 103, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена у повному обсязі 22.08.2006.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя К.І. Бойченко
Суддя Т.Ф. Парамонова