АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5113/2010 Головуючий у 1-й інстанції - Гончар В.М.
Категорія – 57 Доповідач – Пономаренко В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів - Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,
при секретарі - Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі і Кіровоградської області на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, - .
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за 2006-2009 роки.
Зазначала, що вона має статус дитини війни та відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила поновити строк звернення до суду та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної соціальну допомогу як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 2006 року по 31 січня 2010 року.
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2010 року позов задоволено частково. Суд встановив, що порушене право позивачки підлягає захисту. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язав його здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року і здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах передбачених законом. У задоволенні решти позовним вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати і залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано і правові підстави для проведення такого перерахунку відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Висновки суду відповідають у цій частині відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Судом установлено, що позивачка є громадянкою України, якій до 02 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” він має статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватися із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватися зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначення розміру підвищення відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ч.1 ст.. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Такими чином, суд дійшов правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є протиправною.
Крім того, враховуючи положення ч.2 ст. 152 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд правильно визначив періоди та початкові дати, з яких необхідно проводити перерахунок пенсії позивачці, а саме: з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення в цій частині судом були порушені норми матеріального та процесуального права.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначення кінцевих дат періодів, у які необхідно проводити перерахунок пенсії, так як при їх визначенні суд першої інстанції припустився помилки.
Так, як зазначалося вище, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом „Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом про Державний бюджет України затверджуються повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Оскільки дія Закону про бюджет на відповідний рік закінчується 31 грудня поточного року , то й перерахунок підвищення до пенсії в межах заявлених позивачкою вимог має вчинятися: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року, оскільки в зазначені періоди підвищення позивачці до пенсії не виплачувалося. При цьому, з урахуванням того, що судом підлягають розгляду вже порушені права особи, а спори на майбутнє суд не вправі вирішувати, кінцевою датою здійснення перерахунку має бути дата ухвалення постанови судом першої інстанції, тобто 27 січня 2010 року.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлене у залежність від бюджетних асигнувань.
Право на отримання державної соціальної допомоги позивачка має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.с. 303, 304-1 п.3 ч. 1 ст. 307, ст.309 ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України , колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Змінити постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2010 року , виклавши абзац 3 її резолютивної частини в наступній редакції:
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 27 січня 2010 року.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , є остаточним та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя :
Судді :