ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2010 року м. Сімферополь.
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Мельник Т.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 08 липня 2010 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
встановила:
Центральний районний суд м. Сімферополя АРК постановою від 08 липня 2010 р. визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, і наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 500 грн. з конфіскацією предметів торгівлі.
Як встановив суд, ОСОБА_1 17.04.2010р. у АДРЕСА_2 як фізична особа-підприємець, здійснював виробництво і реалізацію бетонних виробів без дозволу МНС на початок роботи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, оскільки постанова суду є незаконною, ухваленою з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено не уповноваженою особою, оскільки в компетенцію працівників УДСБЕЗ ГУ МВС України в АРК не входить перевірка дотримання правил пожежної безпеки. Дозвіл від МНС на початок роботи у нього був. Повторне отримання дозволу для роботи законом не передбачено. Також посилається на те, що при накладенні стягнення, як основного, так і додаткового, місцевий суд не врахував загальні правила, передбачені ст. 33 КУпАП. Зазначає, що має на утриманні трьох дітей, дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, заслухавши апелянта та адвоката ОСОБА_3, які просили задовольнити вимоги скарги або виключити додаткове стягнення, приходжу до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено з дотриманням вимог ст.ст. 283-284 КУпАП.
Істотних порушень вимог закону, які тягнуть скасування постанови, перевіркою матеріалів не встановлено.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так зазначений висновок суду ґрунтується на:
- поясненнях правопорушника в суді першої інстанції, з яких убачається, що на момент перевірки строк дії договору страхування закінчився;
- даних протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.10, з якого убачається, що ОСОБА_1 17.04.10р. у АДРЕСА_2 фактично здійснював виробництво і реалізацію бетонних виробів без документів дозвільного характеру (а.с.2);
- протоколі огляду, з якого убачається, що підприємцю ОСОБА_1 було надано дозвіл МНС на початок роботи. Умовою дії зазначеного дозволу є межи дії договору СК «Добробут» № 74/018475від 04.11.08р. (а.с.20);
- копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця – ОСОБА_1, а також копії договору оренди нежилого приміщення від 01.01.10р. де зазначено, що підприємець зобов’язався застрахувати об’єкт оренди на користь орендодавця у місячний строк з моменту підписання договору (а.с. 17,21-22)
Згідно з п. 6 Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, дозвіл видається за умови подання суб’єктом господарської діяльності договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період до усунення порушень правил пожежної безпеки.
Судом правильно встановлено, що були порушені правила пожежної безпеки, не було дозвільних документів на продовження робіт, у зв’язку з чим доводи ОСОБА_1 щодо його невинуватості розцінюю, як змогу уникнути адміністративної відповідальності, оскільки вони суперечать сукупності матеріалів справи.
Таким чином, приходжу до висновку, що у матеріалах справи достатньо беззаперечних доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, але помилково в протоколі про адміністративне правопорушення є посилання на ст. 10 ЗУ «Про пожежну безпеку», оскільки зазначеною статтею передбачено, що дозвіл органів державного пожежного нагляду необхідно для введення в експлуатацію нових об’єктів, на що суд не звернув уваги. Згідно до листа Центрального районного відділу ГУ МНС України в АР Крим №381 від 11.08.10, ОСОБА_1 має дозвіл на початок робіт, який не анульовано. 19.04.10 заключив договір цивільної відповідальності власників або користувачів майна, що свідчить про бажання негайно після отримання протоколу виправити недоліки.
Предметом розгляду в суді були також доводи правопорушника про те, що перевірка була проведена неуповноваженою особою, якою й було складено протокол про адміністративне правопорушення. Висновок суду про відсутність в діях робітників міліції порушень ґрунтується на законі, оскільки проведення перевірки суб’єктів господарської діяльності було доручено працівникам УДСБЕЗ ГУ МВС України в АР Крим (а.с.1), що не суперечить ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Санкцією ч.1 ст.164 передбачено накладення штрафу з конфіскацію виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Вважаю, що накладаючи на правопорушника додаткове адміністративне стягнення щодо конфіскації предметів торгівлі, місцевий суд належним чином не врахував зазначені норми закону, а також те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох малолітніх дітей, будь-яких шкідливих наслідків від його дій не настало.
Враховуючи зазначене, вважаю можливим пом’якшити стягнення та виключити з резолютивної частини постанови суду додаткове стягнення у виді конфіскації предметів торгівлі.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 08 липня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП: пом’якшити застосоване стягнення, виключити з резолютивної частини постанови суду додаткове стягнення у виді конфіскації предметів торгівлі.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Мельник Т.О.