АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Копія.
“ 05 ” липня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Баса О.Г.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Вінярській А.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц – 2786 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Шепетівського міськрайонного суду від 11 травня 2010 року про повернення позовної заяви.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду від 11 травня 2010 року визнано неподаною і повернуто позивачці позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним та визнання права власності на 1/5 будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу судді незаконною, просить її скасувати.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до правил ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимог суду, то відповідно до ч.2 цієї статті заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вбачається, що ухвалою судді від 26 квітня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху до 10.05.2010 року з тих підстав, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК, а саме: не обґрунтовано ціну позову, не зазначено доказів належності позивачки до колгоспного двору та перебування у його складі; не повністю сплачено судовий збір за подачу позовної заяви.
Постановляючи ухвалу від 11.05.2010 року, суд виходив з того, що позивачка виконавши вимоги ухвали від 26.04.2010 року про доплату судового збору, не усунула інших недоліків позовної заяви.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Позовна заява по формі і змісту повинна відповідати вимогам ст.119 ЦПК України і
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Чевелюк З.А. Справа №22ц- 2786
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № ухвала
містити зокрема ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставини, наявність підстав для звільнення від доказування.
Порядок визначення ціни позову визначається ст.80 ЦПК, згідно положень якої ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається його вартістю. Відповідно до п.26 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції 22.04.1993 року, №15, державне мито сплачується до подання позовної заяви до суду у розмірі залежно від ціни позову, вказаної заявником. Якщо зазначена ціна позову явно не відповідає дійсній вартості майна, що відшукується, то ціну позову і розмір мита має визначити суддя, постановивши про це відповідну ухвалу.
З огляду на наведені нормативні положення вбачається, що вимоги судді про надання позивачкою доказів на обґрунтування ціни позову не є підставними.
Зі змісту позовної заяви видно, що позивачка вказала ціну позову 13 639 грн., з якого відповідно до п.1 ст.3 Декрету „Про державне мито” при подачі позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 140 грн.
Безпідставними є й висновки суду про доплату позивачкою судового збору за вимоги немайнового характеру, оскільки такі вимоги не випливають зі змісту позовної заяви.
Інші вимоги ухвали від 26.04.2010 року про усунення недоліків спростовуються наступним.
Як видно позовна заява ОСОБА_1 містить виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, зокрема вона вказує про те, що між її батьком ОСОБА_3 та матір’ю ОСОБА_2 існує судовий спір про розподіл будинку в АДРЕСА_1. Від батьків їй стало відомо, що вказаний спірний будинок до 1989 року відносився до колгоспного двору, і оскільки вона народилася в цьому дворі в 1978 році, тому вважає, що має право на частину майна бувшого колгоспного двору, зокрема на 1/5 частину спірного будинку. Просила заявлені нею позовні вимог розглянути в одному провадженні з позовом її матері ОСОБА_2.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п.7 постанови №2 від 12 червня 2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу судді Шепетівського міськрайонного суду від 11 травня 2010 року скасувати і матеріали направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Копія вірна: суддя О.Ю.Кізюн