АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 14 ” липня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Шершуна В.В.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Вінярській А.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц – 2859 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду у Віньковецькому районі на постанову Віньковецького районного суду від 03 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду у Віньковецькому районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги дітям війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
17 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом до управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що вона відноситься до категорії дітей війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії за віком, однак відповідач не проводить їй таку виплату. Тому просила визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати здійснити їй виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2008 рік та за січень – вересень 2009 року, поновивши строк звернення до суду.
Постановою Віньковецького районного суду від 03 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду у Віньковецькому районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної державної соціальної надбавки до пенсії в розмірі 30% у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 17 грудня 2008 року по 30 вересня 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум за цей період.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачці в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Волкова О.М. Справа №22ц- 2859
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № 57
Судом правильно встановлені обставини справи, визначено характер спірних правовідносин та застосовано норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частина друга статті 3 цього Закону передбачає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Вирішуючи справу, суд вірно встановив та виходив з того, що позивачка відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний статус дітей війни” має статус дитини війни, а тому в силу ст. 6 цього ж Закону отримувана нею пенсія підлягає підвищенню на 30% мінімальної пенсії за віком, а невиплата відповідачем з 22.05.2008 року такої надбавки у визначеному розмірі є неправомірною.
При цьому суд підставно послався на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. 10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року № 107-ІУ.
З огляду на те, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України Закони та інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, суд обґрунтовано зобов’язав відповідача виплатити позивачці підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 17 грудня 2008 р. по 30 вересня 2009 року, залишивши без задоволення іншу частину вимог з підстав пропущення строку звернення до суду.
Що стосується посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування наведених вище доплат до пенсії дітям війни, то суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Інші доводи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість судового рішення також не впливають, тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду у Віньковецькому районі відхилити.
Постанову Віньковецького районного суду від 03 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Копія вірна: суддя О.Ю.Кізюн