Справа № 22ц-2709/2010 Головуючий у 1 інстанції Рева О.І.
Категорія 01, 57 Доповідач в суді 2 інстанції Березовенко Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі: Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області про визнання дій незаконними, стягнення допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Оскільки для складання повного тексту ухвали потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області відхилити.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-2709/2010 Головуючий у 1 інстанції Рева О.І.
Категорія 01, 57 Доповідач в суді 2 інстанції Березовенко Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі: Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області про визнання дій незаконними, стягнення допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА :
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст. 6 зазначеного Закону має право на виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак така допомога за 2006-2008 роки не виплачувалася, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет» на 2007-2009р.р. Посилаючись на ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої заборонено обмеження або скасування державних соціальних гарантій, ст. 19, 22 Конституції України, відмову в проведенні такої доплати вважав незаконною, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет» на 2007 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет» на 2008 рік», який призупинив дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Просив визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області Київській області та зобов»язати провести нарахування і виплату вказаної соціальної допомоги за період 2006-2009 роки в сумі 3622,52 грн., починаючи з періоду чинності ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Відмову Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області у перерахунку та виплаті належних сум надбавки позивачу, як «Дитині війни», за період з 01 лютого 2009 року по лютий 2010 року, в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано неправомірною.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 недоотримані суми надбавки, як «дитині війни», за період починаючи з 01 лютого 2009 року по лютий 2010 року із розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції Управлінням Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області подано апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду встановленим обставинам на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача законодавством не враховано механізм проведення виплат державної соціальної допомоги «Дітям війни» передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому просили постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни, що не заперечується сторонами.
Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області, в період починаючи з 01.01.2008 року, виплачувало підвищення ОСОБА_2 в розмірі 10% прожиткового мінімуму, чим порушувалось право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним обґрунтованим і прийнятим на підставі наданих сторонами та перевірених судом доказах.
Законом України „Про державний бюджет України на 2008, 2009 роки", було допущено звуження існуючих гарантій громадян, які є дітьми війни в частині не нарахування, згідно з вимогами ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та виходить з розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатної особи відповідно до вимог щодо розмірів прожиткового мінімуму, згідно із Законами «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 –рп2007 та від 22 серпня 2008 року № 10 – рп закони, якими були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними.
Згідно з вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вірним висновком суду першої інстанції є і те, що позовні вимоги позивача, який подав позов у лютому 2010 року, задоволені з урахуванням ст.99 КАС України, починаючи з 01 лютого 2009 року по лютий 2010 року.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вбачається, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, розповсюджується також і на спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно, дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданими сторонами доказами, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м.Переяслав-Хмельницький Київської області відхилити.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: