Справа № 22ц-2662/2010 Головуючий у 1 інстанції Примаченко В.О.
Категорія 01, 57 Доповідач в суді 2 інстанції Березовенко Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Юровської Г.В.,
Суддів:. Березовенко Р.В., Поліщука М.А.,
при секретарі: Михайлюку М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква про зобов’язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Оскільки для виготовлення повного тексту ухвали необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частини.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква відхилити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-2662/2010 Головуючий у 1 інстанції Примаченко В.О.
Категорія 01, 57 Доповідач в суді 2 інстанції Березовенко Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Юровської Г.В.,
Суддів:. Березовенко Р.В., Поліщука М.А.,
при секретарі: Михайлюку М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква про зобов’язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної ски, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква Київської області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01.04.2009 року.
Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року позовні вимоги задоволено, а саме зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_3. , згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно з 01.04.2009 року.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрований в Управлінні Пенсійного Фонду України, як непрацюючий пенсіонер. Відповідно до паспорта позивача, він зареєстрований та постійно проживає у м.Біла Церква.
Згідно з Постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року місто Біла Церква віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5,20 грн.
ОСОБА_3 оспорюючи дії відповідача вважав, що він отримував доплату значно нищу, ніж це передбачено ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Статтею 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суперечить вимогам ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2008 рік були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за №10 - рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2008 рік", зокрема п. 28 розділу 2 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що позивач має право на перерахунок доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі передбаченому Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік".
ОСОБА_3 має право на доплату до пенсії за проживання на території посиленого радіоактивного забруднення в розмірі заробітної плати, передбаченої ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" починаючи з 22 травня 2008 року (з дати винесення рішення № 10- рп Конституційним судом України) в розмірі визначеному в Законах про державний бюджет України на відповідний рік.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
За таких підстав апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква про зобов’язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307,308, 315,317, 319 колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква відхилити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: