Справа № 22ц-2051/10 Головуючий в суді 1 інстанції Вознюк С.М.
Доповідач Березовенко Р.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В., суддів: Березовенко Р.В., Поліщука М.А., при секретарі: Михайлюку М.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Бориспільської міської ради Київської області, відділу Державного земельного кадастру в М.Борисполі Київської області, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_4 про скасування рішень міської ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов»язання погодження меж спірних земельних ділянок з урахуванням першочергових правоустанавлювальних документів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про належне встановлення розділової межі між земельними ділянками, якими користується вона та відповідач ОСОБА_2, та що розташовані по АДРЕСА_1. При цьому позивач зазначала, що її чоловіку ОСОБА_5 ще на підставі наказу радгоспу "Бориспільський" від 20.05.1961 року №183 надано в користування земельну ділянку загальною площею 0,15 га, з яких 0,06 га під забудову та 0,09 га під городництво та орку. При цьому на вказаній земельній ділянці ОСОБА_5 було збудовано криницю, яку в подальшому, на думку позивача, самовільно захопив ОСОБА_6 разом із частиною наданої чоловіку в користування земельної ділянки, та оформив право власності на земельну ділянку, до якої входить і захоплена ним частина земельної ділянки. ОСОБА_2, крім того, встановлено паркан, чим чиняться перешкоди в користуванні криницею. У цьому зв'язку позивачка просила зобов'язати відповідача ОСОБА_2 перенести
паркан на межу, яка визначена в 1961 році згідно плану Переяслів-Хмельницького міжміського бюро технічної інвентаризації від 19.06.1961 року та схеми зображеної в додатку№6 до первісної позовної заяви.
В подальшому позовні вимоги неодноразово змінювались та уточнювалися і остаточно 29.07.2009 року ОСОБА_3 доповнила свої вимоги та просила частково скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області від 03.11.2005 року №2722-ХХХ-ІУ в частині п.58 щодо надання безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Борисполі в розмірі 0,966 га; скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області щодо надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності на земельні ділянку без дозволу ОСОБА_3; скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2; зобов'язати відділ Держкомзему у місті Борисполі (повноважний відділ земельних ресурсів) погодити межі земельних ділянок позивача та відповідача та при цьому відштовхуватися від первинних документів 1957 та 1961 років; зобов'язати відділ земельних ресурсів встановити межі самовільно зайнятої ОСОБА_2 земельної ділянки ОСОБА_3; зобов'язати відповідача перенести огорожу своєї земельної ділянки відповідно до виділених меж згідно з планом земельної ділянки на відстань 42 метрів від південно-східного кута гаражу відповідача (згідно плану а.с. 71, том 2).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2009 року позов було задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано рішення Бориспільської міської ради Київської області від 02.03.2006 року №3855-ХХХУП-ІУ "Про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 без погодження зовнішніх меж громадянкою ОСОБА_3".
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №750470, виданий 14.08.2007 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0966 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, розташованої в м. Борисполі по АДРЕСА_1, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010733700510 та зобов'язано ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_1, повернути до відділу Держкомзему у місті Борисполі Київської області (м. Бориспіль, вул. Верхній
Вал, 10, ідентифікаційний код 24216318 боригінал зазначеного Державного
акту.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Бориспільської міської ради Київської області та відділу Держкомзему у місті Борисполі Київської області було відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини
врегульовані нормами ЗК України, який діяв на момент погодження
земельних меж ОСОБА_2 з ОСОБА_3, окільки до цього моменту відносини власності щодо земельної ділянки не виникли у жодної із
сторін. Вказані спірні відносини пов'язані з правовідносинами щодо
користування землею та з приводу права власності на останню.
Будинок та будівлі, які розташовані по АДРЕСА_1, перейшли у власність до ОСОБА_2 на підставі цивільно-правової угоди шляхом вчинення 30.05.2005 року договору дарування ОСОБА_7, яка в свою чергу, отримала частину будинковолодіння в спадок від ОСОБА_8, а іншу 1/2 в порядку ст. 22 КпШС України, як частину спільної сумісної власності подружжя. Будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 29.06.2005 року (а.с. 73,74,78-80, том 2).
Право власності на будинок по АДРЕСА_2 перейшло ОСОБА_3 у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_9 (1/2 частина) та на підставі ст. 2-2 КпШС України, про що свідчать відповідні свідоцтва про право власності (а.с. 32, 33 том 2). Право власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_3 19.12.2005 року (а.с. 38 том 2).
В свою чергу ОСОБА_3 подарувала вказаний будинок доньці
ОСОБА_4, третій особі в справі без самостійних вимог, про що свідчить договір дарування від 22.02.2006 року, а право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано в бюро технічної інвентаризації 20.03.2006 року (а.с. 39-41, том 2).
Зазначена обставина не впливає на відсутність підстав на звернення до суду саме ОСОБА_3, зважаючи на те, що саме їй виділено в користування земельну ділянку по АДРЕСА_2 згідно рішення Бориспільської міської ради Київської області № 1948-ХХУІ-ІУ від 26 квітня 2005 року.
Судом крім того було встановлено, що вул. Бєлінського в м. Борисполі раніше мала назву пров. Островського, про що свідчить наявна технічна документація на обидва будинки сторін, що виготовлялась до 1990 року. Вказані обставини не оспорюються сторонами.
В той же час вперше земельна ділянка по вул. Бєлінського (пров. Островського), 3 в м. Борисполі наділялась ОСОБА_5 20.05.1961 року на підставі наказу по радгоспу "Бориспільський" №183, згідно якого чоловіку ОСОБА_3 наділено під забудову 0,06 га та під ріллю 0,09 га (ах. 36, том 1). Згідно даного-розпорядження Переяслав-Хмельницьке міжміське бюро технічної інвентаризації 19.06.1961 року розробило та затвердило план земельної ділянки щодо відведення в безстрокове користування під забудову 0,06 га (600 кв.м, а.с. 39, том 1).
В свою чергу батьку відповідача - ОСОБА_8, згідно рішення засідання правління колгоспу ім. Сталіна в м. Борисполі від 02.04.1957 року, протокол №7, заяву останнього задоволено на вирішено наділити йому земельну ділянку в розмірі 0,08 га для забудови житлового будинку, по вулиці в районі "Мокрійовка" (нині Бєлінського). Зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_8 разом з закріпленими геотехнічними знаками та відведена в натурі, про що свідчить відповідний Акт Переяслав-Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації від 16.05.1957 року. Також Переяслав-Хмельницьким міським бюро технічної інвентаризації розроблено та затверджено 16.05.1957 року план земельної ділянки для забудови площею 800 кв.м. (а.с. 71-73, том 1).
Після оформлення права власності на будинок по АДРЕСА_1 в м. Борисполі в 2005 році, ОСОБА_2 03.08.2005 року звернувся до Бориспільської міської ради щодо передачі земельної ділянки площею 0,0966 га по вказаній адресі у приватну власність з метою будівництва та обслуговування житлового будинку зважаючи на фактичні розміри землекористування (а.с. 135, том 1).
Згідно рішення Бориспільської міської ради Київської області від
03.11.2005 року №2722-ХХХ-ІУ ОСОБА_2 передано у приватну
власність земельну ділянку загальною площею 0,0966 га, з них 0,02 га під
забудову та 0,0766 га ріллі (а.с. 134, том 1).
Відповідно до рішення Бориспільської міської ради від 02.03.2006 року №3855-ХХХУП-ІУ, розглянувши заяву ОСОБА_2 та пропозиції постійної комісії з питань комунального господарства та землекористування, а також приймаючи до уваги, те, що громадянка ОСОБА_3 без поважних причин не підписує акт встановлення меж, було прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Борисполі без погодження зовнішніх меж з ОСОБА_3 (а.с. 153, том 1).
Таким чином, Бориспільська міська рада надала дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку з урахуванням фактичного розміру землекористування ОСОБА_2 При цьому членам постійної комісії, яка надала свої висновки та пропозиції, а також ОСОБА_2 було достовірно відомо, що ОСОБА_3 не бажає підписувати акт погодження меж зважаючи на їх порушення, на думку останньої, з боку відповідача у справі, оскільки, як вказали представники ОСОБА_3 с.пір існував з приводу користування криницею, що розташована на межі земельної ділянки.
Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №750470, виданий 14.08.2007 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0966 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, розташованої в м. Борисполі по АДРЕСА_1, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010733700510.
Згідно копії абрису від червня 2002 року будинковолодінь сторін (а.с. 152, том 1, а.с. 149, том 2), колодязь знаходиться на межі між спірними земельними ділянками. Згідно акту від 04.12.2008 року було визначено межову лінію за давністю користування та наявними раніше технічними документами, а також здійснено винос в натурі розділової межі. До вказаного акту долучено додаток з зазначенням розділової межі земельних ділянок сторін, згідно якого колодязь знаходиться на території земельної ділянки, якою користувалась ОСОБА_3 (а.с. 126,137, том. 3).
При цьому в судовому засіданні представники позивача визнали вказану межу, й пропонували провести її між земельними ділянками сторін.
При прийнятті оспорюваного рішення Бориспільської міської ради від 02.03.2006 року №3855-ХХХУП-ІУ, не було дотримання порядку узгодження меж земельної ділянки з ОСОБА_3, оскільки при наявності спору про межу, рішення комісією прийнято не було, а були складені акти про небажання підписувати ОСОБА_3 меж земельної ділянки ОСОБА_2 без поважних причин, однак спір щодо межі так користування криницею, а також кому вона належить, існував ще до початку оформлення земельної ділянки ОСОБА_2
Крім того, судом було встановлено, що ОСОБА_3 також звернулася із заявою про виділення їй на безоплатній основі земельної ділянки під будівництво та обслуговування земельної ділянки. 3^ цього приводу Бориспільською міською радою прийнято рішення від 26.05.2005 року №1948-ХХУІ-ГУ про виділення безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по вул. Бєлінського, 3 в м. Борисполі, загальною площею 0,10 га, з яких 0,08 га ріллі та 0,02 га під забудову. У цьому зв'язку, 22.06.2005 року ПП "Міра" розроблено план встановлених меж фактичного землекористування земельною ділянкою ОСОБА_3, яка становить 0,132 га.
Задовольняючи позовні вимоги частково, з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції, правомірно вважав, що право ОСОБА_3 щодо землекористування та оформлення права власності порушено Бориспільською міською радою при прийнятті останньою рішення про надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 без погодження меж з ОСОБА_3, оскільки остання була його суміжним землекористувачем. Вказане рішення стало підставою для виготовлення та видачі оспорюваного позивачем державного акту, виданого на ім'я ОСОБА_2 і на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про порушення права ОСОБА_3 під час оформлення права власності відповідача на земельну ділянку, оскільки ОСОБА_3 отримала рішення міської ради про виділення їй земельної ділянки на безоплатній основі раніше ОСОБА_2 і немогла оформити державний акту через відсутність згоди щодо розділової межі між спірними земельними ділянками.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути окаржена до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: