Справа № 22ц-1719/10 Головуючий в суді 1 інстанції Волошко Т.П.
Доповідач Березовенко Р.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Поліщука М.А.,
при секретарі: Михайлюку М.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки будинку, що є спільною частковою власністю сторін в ідеальних долях,-
встановила:
Оскільки для складання повного тексту ухвали потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-1719/10 Головуючий в суді 1 інстанції Волошко Т.П.
Доповідач Березовенко Р.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Поліщука М.А.,
при секретарі: Михайлюку М.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки будинку, що є спільною частковою власністю сторін в ідеальних долях.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив виділити йому в натурі 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідно до рішення Тетіївського районного суду від 22 листопада 2002 року вказаний будинок, як об"єкт спільної сумісної власності подружжя, був розділений між ним та відповідачкою в ідеальних долях по 1/2 частині кожному без зазначення належності кімнат кожного з власників, проте проживати в ньому він не може, і як співвласник відповідно до ст. 364 ЦК України, ставить питання про виділ в натурі належної йому частки для утворення ізольованої квартири, оскільки компенсації за свою частку отримувати не бажає .
В останньому судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги і просив також вирішити питання про розподіл надвірних будівель, які маються на присадибній території.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Виділено ОСОБА_3 житлову кімнату № 1-2, площею 9,1 кв.м., веранду площею 14,8 кв. м., погріб під верандою та 1/2 частину хліва, всього вартістю 63 523 грн. Зобов"язано ОСОБА_3 встановити перегородки для закриття дверного проходу із кімнати 1 в кімнату 1-1 та з кімнати 1-1 в кімнату 1-2 відповідно до проекту розподілу.
Виділено ОСОБА_2 житлову кімнату № 1-1, площею 27,4 кв.м., 1/2 частину хліва та вбиральню, всього вартістю 61 057 грн. Зобов"язано ОСОБА_2 обладнати свою частину будинку окремим входом.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 371 (одну тисячу триста сімдесят одну) гривню за 1/100 частину домоволодіння.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1 065,99 (одну тисячу шістдесят п"ять) гривень 99 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, на неповно встановлених обставинах справи та невідповідністю висновків суду нормам матеріального права та виділити їй Ѕ частину житлової кімнати №1-1 та Ѕ частину веранди, з якої є можливість зробити вхід до іі частини житлового будинку, в інших позовних вимогах відмовити, оскільки надвірні будівлі були побудовані нею особисто вже після розірвання шлюбу з позивачем.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що будинок в АДРЕСА_1 як об"єкт спільної сумісної власності розділений між сторонами в ідеальних долях по 1/2 його частині та визнано за кожною стороною по 1/2 частині домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 ( а.с- 9), згідно рішення Тетіївського районного суду від 22 листопада 2002 року. Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Враховуючи дозволи компетентних органів на переобладнання одноквартирного житлового будинку в двохквартирний з добудовою входу та висновок будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції вважав, що запропонований варіант розподілу не порушує будь-чиїх прав та інтересів, відповідає вимогам будівельних норм і правил. Крім того вважав за необхідне провести також поділ надвірних будівель відповідно до ідеальних часток сторін.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитися не може.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи вказаний позов ОСОБА_2 та визнаючи за ним право власності на 1\2 частину хліва не звернув уваги на те, що вказана будівля була відповідно до технічної документації побудована в 2002 році та не з»ясував коли і за чиї кошти, оскільки 19.08 2002 року шлюб між сторонами вже було розірвано і у зв»язку з цим не роз»яснив відповідачці її право на звернення до суду з зустрічним позовом, щодо можливого визнання за нею права особистої власності на майно придбане (або створене) нею особисто.
Крім того, що стосується поділу будинку в натурі, то суд першої інстанції, виділяючи позивачу приміщення саме таким чином також не звернув уваги на те, що відповідачка постійно проживає у будинку, який з її слів було газифіковано за її особисті кошти після розлучення, при цьому виділив усе газове обладнання позивачу не вирішивши питання щодо необхідності окремого опалення, електрофікації, водовідведення тощо іншої половини та не визначив вартість цих робіт і можливу компенсацію за різницю вартості часток що виділялися.
Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд повинен сприяти всебічному і повному з»ясуванню обставин справи: роз»яснювати особам, які беруть участь у справі їх права та обов»язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 307, 311 ч.1 п. 3, ст. ст. 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 22 січня 2010 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: