АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

                                              УХВАЛА

                                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа № 11-а- 655                                                                                     Головуючий у суді І-ї інстанції  Крімченко С.А.

Категорія – ч. 3 ст. 185  КК України                                                                  Доповідач у суді 2-ї інстанції  Нікітін О.С.

10  серпня  2010 року.                              Колегія  суддів   судової  палати  у  кримінальних  справах    апеляційного суду  Кіровоградської області у складі:

                                            головуючого  - судді   Зубка  К.А.,

                                                              суддів   Новіцького Е.Й.,  Нікітіна  О.С.,

                                     за участю прокурора    Фомічової І.В.,

                                                     потерпілого    ОСОБА_3,

                                                        захисника     ОСОБА_4

                                              та  засудженого     ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію засудженого   ОСОБА_5  та  апеляцію  захисника-адвоката ОСОБА_6  в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок  Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської області  від  14   травня  2010 року, яким  

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянина України, освіта базова середня,  не одруженого, не  працює,  судимого:

-   29.11.2007 року   за ч. 3 ст. 185, ст. 75  КК  України  на  3 роки  позбавлення  волі  з  іспитовим  строком  на 2 роки,

-   15.06. 2009 року  за ч.1 ст. 162 КК  України   на  1000 грн.  штрафу

засуджено   за  ч. 3  ст. 185 КК України  на  4  роки  позбавлення  волі   і   на підставі  ст. 71  КК  України  за сукупністю  вироків до  призначеного  покарання   частково приєднане  не відбуте  покарання  за  вироком  від   29.11. 2007 року  та   остаточно  призначено  йому  4 роки  2 місяці  позбавлення  волі.

         Цим  вироком  також  засуджено  ОСОБА_7  за  ч. 3 ст. 185 КК  України   на  3  роки позбавлення  волі   і  на підставі  ст. 75 КК України  звільнено  його   від відбування покарання з  випробуванням  і  іспитовим  строком  на 2  роки   та   стосовно  якого  вирок   в  апеляційному  порядку   ніким  не  оскаржений.

Вироком суду  ОСОБА_5  визнано винними  і  засуджено   за те, що він  у  період  іспитового  строку,  повторно  і   за  попередньою  змовою  групи  осіб  разом  з  ОСОБА_7,   близько  23 години  23. 09. 2009 року  у  с.  Нова  Прага  вчинив крадіжку  чужого  майна, поєднане  з    проникненням   у  приміщення гаража  Новопразьского  комунального підприємства, а  саме  2-х  підшипників  марки 11314   на суму  264 грн. 96 коп.,  2-х  підшипників  марки 11316  на суму 398 грн.  та  75  підшипників  марки 32214   на  суму  4743 грн.,  а  всього  на  загальну  суму  5405 грн. 96. коп., яке  належить  потерпілому  ОСОБА_3 та  якому  завдано  матеріальну  шкоду  на  цю суму.   Потім  повторно і за  попередньою  змовою  групи  осіб  разом  з  ОСОБА_7  близько  1 години   ночі  24. 09. 2009 року  у  с.  Нова  Прага  вчинив крадіжку  чужого  майна   -   3-х  металевих  дверцят  до  опалюваної  плити  на  суму 66 грн.,  3-х  кранів   водонапірних  марки РУ -16-32, РУ -16-25 і  РУ-109-20  на суму 25 грн. 20 коп., металеву  трубу   вагою 17 кг.  на  суму  27 грн. 20 коп.,  5  конфорок до опалюваної   плити  на  суму  27 грн.,  тиски  металеві  на суму 160 грн.,  а  всього  на  загальну  суму 321 грн., поєднане  з    проникненням   у господарське  приміщення - сарай  домоволодіння потерпілого  ОСОБА_8, якому  завдано  матеріальну шкоду  на  цю  суму.

         Прокурор,  який  брав  участь  у  розгляді  справи  судом 1-ї інстанції,  подав на  вирок апеляцію,  яку   відкликав  до  початку  апеляційного  розгляду  справи.

  В  апеляції  засуджений ОСОБА_5 просить  вирок  скасувати,  а  справу  стосовно  нього  закрити   за  відсутністю  у  його діях  складу  злочину  ч. 3 ст. 185 КК   України,  оскільки  він  винним себе  у  скоєнні  цього  злочину  не  визнає,  не  приймав  участь  і   взагалі не  вчиняв разом  з ОСОБА_7 крадіжки  майна  у  потерпілих ОСОБА_3  та  ОСОБА_8  Також  вказує, що   ранком  25. 09. 2009 року тільки  допоміг ОСОБА_7 перевезти  викрадене  ним  майно на  пункт  прийому  металобрухту,  вважає,  що  справа  розслідувана  і  розглянута  судом   однобічно  та  з  обвинувальним  нахилом,  а також  зазначає,  що  показання  ОСОБА_7  і  свідків  щодо  нього  на  слідстві  і  у  суді   неправдиві   та   по  справі  відсутні  достовірні   докази  про  причетність  його  до   інкримінованого  злочину.

В  апеляції  захисник-адвокат  ОСОБА_6 просить  вирок  скасувати  і  справу стосовно засудженого ОСОБА_5  закрити  за  відсутністю  у  його  діях  складу  злочину  ч. 3 ст. 185  КК  України, оскільки  засуджений   на  досудовому  слідства та у  суді   винним  себе у  скоєнні   цього злочину  не   визнавав  і   не  визнає,   його  вина  у вчиненні  цього злочину  і  його причетність до  злочину  органом досудового  слідства  та  судом  не  доведена. Також  зазначає,  що  вирок  суду  ґрунтується  на  неправдивих   і  суперечливих   показаннях  ОСОБА_7  і  свідків,  яким  суд  дав  невірну  правову оцінку.

              Заслухавши   при  апеляційному розгляді  справи  доповідача,  думку  прокурора,  який  просить  вирок  залишити без  зміни,  а апеляції засудженого  та його  захисника  без  задоволення,   пояснення потерпілого ОСОБА_3,  який  просить  закрити  справу  і  ОСОБА_5   не  позбавляти волі,  оскільки  у  нього  з  гаража  не  були  викрадені підшипники,  які потім були виявлені     у  іншому  приміщені  комунального  підприємства,  а  тому його заява  у  матеріалах  справи  про  розшук  осіб  і  притягнення   їх  до  кримінальної  відповідальності  за  крадіжку  цього  майна   є  неправильною,  пояснення засудженого ОСОБА_5  та його  захисника  ОСОБА_4, які  підтримали    апеляцію засудженого та  апеляцію  захисника  ОСОБА_6 про  скасування  вироку   і  закриття  кримінальної  справи за   відсутністю  у    діях  засудженого складу   злочину    ч. 3 ст. 185  КК  України,  перевіривши матеріали справи та  обговоривши  доводи апеляцій,  колегія  суддів  вважає,  що  апеляції  не  підлягають  задоволенню  з  таких  підстав.  

              Так,  висновок  суду  1-ї  інстанції   про  доведеність  вини засудженого  ОСОБА_5 у   вчиненні  інкримінованого  злочину  при  обставинах  вказаних  у  вироку  суду,  грунтується  на  досліджених    достовірних   доказах   по    справі,  які узгоджуються між собою  та   яким суд  дав  належну  правову  оцінку,  насамперед:

              -    показаннями  потерпілого ОСОБА_3  на  досудовому  слідстві  та  у  судовому  засіданні,  з яких  вбачається, що   вранці  24.09. 2009 року   у  приміщені  гаража  виявив  відсутність   належних  йому   79   підшипників різних марок,  які   потім  він разом  з ОСОБА_9    впізнали на пункті  прийому  металобрухту у  ОСОБА_10,  яка  повідомила,  що  їй   підшипники разом привезли  і  здали  ОСОБА_5 і  ОСОБА_7   Після  цього  він  звернувся  з  заявою  у  міліцію  про  притягнення  їх  до  кримінальної  відповідальності    за  цю  крадіжку ( а.с. 5, 12, 36-37, 184),

                  -    показаннями  свідка  ОСОБА_11 на  досудовому  слідстві,  у  тому  числі   під  час  очної  ставки  з  ОСОБА_5,   та    у  судовому  засіданні,  з  яких  вбачається,  що ОСОБА_5 і  ОСОБА_7  пізно  ввечері  десь у кінці вересня  2009 року дійсно  приносили   і  пропонували   їй  у  них  купити  підшипники  різних  розмірів,  які  вона  бачила  у  них  у  мішку(а.с. 194),  

               -   показаннями  потерпілого  ОСОБА_8 на  досудовому  слідстві  та  у  судовому  засіданні,  з яких  вбачається, що  вранці  24.09. 2009 року   у  сараї домоволодіння  виявив  відсутність тисків,  кранів  і  інших  металевих  виробів,  які  він  впізнав на пункті  прийому  металобрухту у  ОСОБА_10,  яка  повідомила,  що  це  майно їй  привезли  і  здали  ОСОБА_5 і  ОСОБА_7 Після  цього  він  звернувся  з  заявою  у  міліцію  про  притягнення  їх  до  кримінальної  відповідальності    за  цю  крадіжку ( а.с. 70, 75, 91, 194),

              -  показаннями свідка  ОСОБА_10  на  досудовому  слідстві  та  у судовому  засіданні, з  яких  вбачається,   що  дійсно  в  обідній  час  24.09 2009 року  до  неї  на  приймальний  пункт  прийому  металобрухту  ОСОБА_5  і  ОСОБА_7 разом  привезли  і  здали  як  металобрухт   велику   кількість   підшипників,  одні  тиски, крани  та    інші  речі.   Через  деякий  час  прийшли  до  неї    ОСОБА_3 і  ОСОБА_8,  які   у  присутності ОСОБА_9,   ОСОБА_12  і  ОСОБА_13  впізнали належне  їм    майно. Також  зазначила,  що  у вечері   приходили   до  неї  знову  ОСОБА_5  і  ОСОБА_7,  які просили  їм  повернути  підшипники  і   інші  речі ( а.с.  43-44, 235-236, 251),

                 -  показаннями  свідків  ОСОБА_9, ОСОБА_13,  ОСОБА_12   і  ОСОБА_14  у  судовому  засіданні,  які  по  суті  узгоджуються  з  показаннями  потерпілих  ОСОБА_3, ОСОБА_8  та  свідка ОСОБА_10,

                  -  показаннями    засудженого  ОСОБА_7 на досудовому  слідстві,  у  тому  числі  під час  відтворення  обстановки  і  обставин  події,   під  час очної  ставки  з ОСОБА_5, та   під  час   судового  розгляду  справи,  з  яких  вбачається,  що   він  і  ОСОБА_5    дійсно  разом  у    ніч  на  24.09. 2009 року  з  гаража вчинив  крадіжку  підшипників,  які  належать  ОСОБА_3,   та    після  цього   вони  разом  вчинили крадіжку  тисків,  кранів  і  інших  речей з  сараю  домоволодіння  ОСОБА_8В.( а.с.31, 32, 63-64,  116, 119-121, 127-128),

                    -  показаннями  свідка ОСОБА_15  у  судовому  засіданні,  з яких  вбачається,  що  ОСОБА_7 у  його  присутності, як понятого, під  час  відтворення  обстановки  і  обставин  події на  місці  злочину  дійсно  розповів і показав,  яким  чином  він  разом з  ОСОБА_5 вчинив  з  гаража  крадіжку  підшипників  у  ОСОБА_3  і   вчинив  крадіжку тисків,  кранів  і  інших  речей  з  сараю  ОСОБА_8  

                  Таким  чином,   колегія  суддів   визнає   кваліфікацію  злочинних  дій засудженого  ОСОБА_5  судом 1-ї  інстанції  за  ч. 3 ст. 185    КК України  у  вчиненні   ним  повторно  і за  попередньою  змовою  групи осіб  крадіжок  майна  у потерпілих  ОСОБА_3  та  у  ОСОБА_8,  поєднане  з  проникненням   у  приміщення,  правильною  і  такою, що відповідає  матеріалам  кримінальної  справи.

                      Враховуючи  викладене,   колегія  суддів  вважає,  що  не знайшли  свого   підтвердження  доводи  в  апеляціях  засудженого   ОСОБА_5  і   його  захисника  ОСОБА_6 про  скасування вироку і закриття   справи  щодо  засудженого,  так  як  він     не  вчиняв  крадіжок  майна  у  потерпілих ОСОБА_3  та  у  ОСОБА_8,  його  вина  у  вчиненні   злочину    не доведена,  вирок  суду  щодо  нього ґрунтується  на  неправдивих  показаннях  потерпілих,  свідків   і  засудженого  ОСОБА_7 та   справа органом  слідства  розслідувана  і    розглянута  судом  однобічно  і  з  обвинувальним  нахилом,  оскільки  вони  спростовуються переліченими  вище   дослідженими  судом  1-ї  інстанції  достовірними  доказами, з  точки  зору  їх  допустимості   і  достатності,   на  підставі  яких обґрунтовано   доведена  вина    ОСОБА_5 у  вчиненні   саме  ним  разом  з  засудженим  ОСОБА_7   інкримінованого   злочину  при  обставинах вказаних у  вироку  суду.

          Разом  з   тим,  колегія  суддів     вважає,   що не    відповідають  дійсності  пояснення  потерпілого ОСОБА_3  під  час  апеляційного  розгляду   справи   про  те,  що   у  нього  з  гаража ніхто не   викрадав  підшипники  і  його заява  у  матеріалах  справи  про  розшук  осіб  і  притягнення   їх  до  кримінальної  відповідальності  за  крадіжку  цього  майна   є  неправильною,  оскільки   як   ця  його заява,  так  і  його  показання  на  досудовому  слідстві  і  в судовому  засідання   про  вчинення  у  нього  крадіжки  підшипників з  гаража( а.с. 5, 12, 36-37, 184)  є достовірними  та  узгоджуються   з  вище  переліченими дослідженими   судом  1-ї  інстанції  доказами  по  справі.

          При призначенні   засудженому ОСОБА_5  покарання  суд 1-ї інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості  та  суспільну  небезпечність  скоєного  ним  злочину,  насамперед,  що  він  раніше  судимий  і  знову    вчинив тяжкий злочини  у  період  іспитового  строку, та  обставини, які   обтяжують  і   пом’якшують  йому покарання, а  також   характеризуючі дані про його особу,  у  зв’язку  з  чим  колегія   суддів   вважає,  що   суд  1-ї інстанції  правильно  дійшов  висновку   про   призначення   йому   покарання   у  виді  позбавлення  волі  на  певний  строк,  яке   відповідає   вимогам  ст. 65  і  ст. 71 КК України    та  яке  є необхідним  і  достатнім   для    його  виправлення  та  не  є  занадто  суворим.

            Порушень  норм  кримінально-процесуального  закону,  як на  досудовому слідстві,  так  і  під  час  судового розгляду  справи  не  встановлено, а  тому  підстав  для  скасування    вироку  стосовно ОСОБА_5  колегія  суддів не  вбачає.                    

Керуючись  ст.ст. 362,  366 КПК України,  колегія  суддів

                                         УХВАЛИЛА

Апеляцію    засудженого   ОСОБА_5   та апеляцію його  захисника  ОСОБА_6   залишити  без  задоволення.

 Вирок  Олександрійського  міськрайонного  суду  Кіровоградської  області  від 14 травня  2010 року  стосовно   ОСОБА_5   залишити  без  зміни.

СУДДІ :