Справа № 22ц-3318/2010                Головуючий у 1-й інстанції – Ченцова С.М.

 Категорія - цивільна                                    Доповідач – Шемець Н.В.

         У Х В А Л А

                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16  серпня  2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :

головуючого- судді: ПОЗІГУНА М.І.,

суддів:               ШЕМЕЦЬ Н.В., МАМОНОВОЇ О.Є.,

при секретарі:    

                              РАЧОВІЙ І.І.,

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Ново заводської районної у м.Чернігові ради на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 червня  2010 року у справі за позовом  ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської  районної у м.Чернігові ради про  визнання неправомірними дій та зобов”язання здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня,-

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 червня 2010 року, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено,  визнано неправомірними дії відповідача щодо виплати ОСОБА_5 разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в меншому розмірі, ніж передбачено ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; зобов’язано відповідача у справі провести перерахунок та здійснити виплату  разової  грошової допомоги до 5 травня  за 2009 рік, як інваліду війни 2 групи, відповідно до ст.13  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням виплаченої грошової допомоги.

Апелянт просить винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що  відповідно до ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які  визначаються  Кабінетом Міністрів України. в межах бюджетних призначень, встановлених Законом  про Державний бюджет України.

Постановою  КМ України №211 від 18 березня 2009 року визначено розмір разової грошової  допомоги до 5 травня інвалідам війни  2 групи в сумі 430 грн., тому апелянт вважає, що діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Також посилається на ту обставину, що обов”язок по виплаті недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня лежить на державі і лише після прийняття рішення державними органами влади може бути вирішено дане питання.

          Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  рішення суду  залишенню без змін, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що позивач є  інвалідом  2 групи і має право на  пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с.7).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  інвалідам війни 2 групи щорічно до 5 травня  виплачується разова грошова допомога у розмірі  восьми мінімальних пенсій за віком.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України  встановлювати розміри соціальних виплат, які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Тобто, Кабінету Міністрів України делеговано  право у 2009 році встановлювати розміри лише тих соціальних виплат, які визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а не мінімальної пенсії за віком, як то встановлено  Законом України „Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Проте позивачу  у квітні 2009 року виплачено 430 грн. разової грошової допомоги до 5 травня, що не відповідає розміру допомоги, визначеної ст.13 Закону України „Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

За конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата спірної допомоги має бути здійснена відповідачем, виходячи з розміру, встановленого саме Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, оскільки недопустиме звуження змісту та обсягу  гарантованих законом прав позивача.

Доводи апелянта про те, що виплата здійснена в межах бюджетних асигнувань не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки законом саме на органи соціального захисту населення  покладено зобов”язання  по виплаті щорічної грошової допомоги до 5 травня, відповідач як орган державної  влади має виконувати зобов”язання, встановлені ст.13 Закону  „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, крім того, питання фінансування спірних виплат не є предметом даного спору.  

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права підлягає залишенню без змін, апеляційну скаргу відповідача належить відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

                                              У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ново заводської районної у м.Чернігові ради – відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 червня 2010 року - залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

           ГОЛОВУЮЧИЙ:                                       СУДДІ :