АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 17 серпня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Горецької С.О.
суддів Станковської Г.А.
Струбіцької О.М.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Снячів Сторожинецького району Чернівецької області, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, не працюючий, раніше судимий:
- 23.07.1997 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 140 ч.3, 208, 42, 46-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 09.09.1999 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 140 ч.3, 43 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 14.04.2004 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч.3, 395, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 10.05.2006 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 15 квітня 2009 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 8 днів, -
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України – на 2 роки 6 місяців позбавлення волі .
На підставі ст. 71, 81 ч.4 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2006 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків у вигляді 3-х років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Справа №11-269/2010р. Головуючий у І інстанції: Казюк О.О.
Категорія ст. 185 ч.2 КК України Доповідач: Станковська Г.А.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою, а строк відбуття покарання обраховано з 31 травня 2010 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець с. Снячів Сторожинецького району Чернівецької області, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, працює робочим у приватного підприємця, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України – на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку виконає покладені на нього судом обов’язки не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено у виді підписки про невиїзд.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17 січня 2010 року в період часу з 14 до 15 години в с. Снячів Сторожинецького району Чернівецької області за попередньою змовою, а ОСОБА_2 повторно, шляхом вільного доступу, з підсобного приміщення ферми таємно викрали рулон алюмінієвої бляхи, вагою 96 кг. вартістю 3800 грн., який належав власнику даної ферми ОСОБА_4, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
На вказаний вирок засудженим ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він вказує, що вирок районного суду є надто суворим, що судом не взято до уваги покази потерпілого, який просив суворо не карати, що зізнання у вчиненні даного злочину він давав під моральним тиском працівників міліції.
Просить пом’якшити призначене судом йому покарання застосувавши до нього ст. 69 КК України.
Засуджений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю і апеляцію не подавав.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши доводи, викладені в апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог засудженого.
Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів і не оспорюється в апеляції.
В суді першої інстанції та при розгляді справи в апеляційній інстанції ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України визнав частково, показав суду, що він не викрадав бляху, а допомагав своєму брату ОСОБА_3 її виносити, оскільки потерпілий з ним не розрахувався за роботу, і з приводу даних показів на досудовому слідстві зазначив, що давав він їх не добровільно, а під моральним тиском слідчого і, що протокол підписав не читаючи.
Разом з тим, ці покази ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом явки з повинною (а.с. 16); протоколом судового засідання (а.с. 127), де останній підтверджує свої покази дані на досудовому слідстві і що, підпис в протоколі допиту належить йому.
З показів свідка ОСОБА_5 даних на досудовому слідстві (а.с. 23), а також даних в судовому засіданні (а.с. 128), вбачається, що до нього прийшов саме ОСОБА_2 і запропонував купити в нього бляху за 300 грн. і який сказав, що бляха належить йому, що вона не крадена.
Зі слів потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 129-130) вбачається, що до засудженого ОСОБА_3 претензій в нього немає і, що він в добровільному порядку відшкодовує йому завдані збитки працюючи в нього на фермі, також потерпілий просив суворо не карати засуджених, а саме ОСОБА_3, оскільки крадіжку допоміг йому скоїти його брат ОСОБА_2, і все що сталося це на совісті ОСОБА_2, з цими показами потерпілого ОСОБА_4 засуджені погодилися.
Як убачається, в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення засудженого ОСОБА_2 щодо застосування до нього працівниками міліції, слідчим фізичного чи морального тиску.
Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України.
У відповідності до вимог ст. 12 КК України, злочин скоєний ОСОБА_2 за ст. 185 ч.2 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, за який передбачено покарання до п’яти років позбавлення волі.
Що стосується міри покарання, то вона обрана ОСОБА_2 згідно загальних принципів призначення покарання, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, які обтяжують покарання.
Також, судом враховано, відношення засудженого до вчиненого злочину, характеристику з місця проживання, те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, скоїв даний злочин під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2006 року з невідбутим строком покарання 1 рік 7 місяців 8 днів, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, продовжує займатися злочинною діяльністю, ніде не працює. Обставин, які б пом’якшували покарання засудженому, судом не встановлено.
Тому підстав для застосування ст. 69 КК України, колегія суддів апеляційного суду Чернівецької області не вбачає.
Взявши до уваги ці обставини, колегія суддів вважає, що районний суд призначив ОСОБА_2 покарання необхідне і достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, судова колегія вважає вирок районного суду законним та обґрунтованим. Підстав для пом’якшення обраного засудженому покарання не вбачає, тому апеляція засудженого ОСОБА_2 є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, засуджених за ст. 185 ч.2 КК України - залишити без змін .
Головуючий С.О.Горецька
Судді Г.А. Станковська
О.М.Струбіцька