Справа № 2-4013 /10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

м. Донецьк                                                                                         16 липня 2010 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:                                                                          

головуючого судді                                                                         Тимченко О.О.,

при секретарі                                                                                Редько С.В.,  

за участю позивачки:                             ОСОБА_1,

відповідача:                                 ОСОБА_2,                 розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

                                    В С Т А Н О В И В:

    7 травня 2010 року,  позивачка звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька з зазначеним позовом, вказавши, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу має двох дітей  - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, які після розірвання шлюбу проживають з нею.  Донька –ОСОБА_3, після  закінченні загальноосвітньої школи, продовжує навчання у Донецькому політехнічному технікумі на денній формі навчання. Відповідач приховує від неї своє місце роботи, добровільно надає матеріальну допомогу на  утримання дітей, але не регулярно, та у меншому розмірі, ніж необхідно на утримання дітей.  Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення нею навчання, але не менш як до 23 років, та  доньки –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження до досягнення останньою повнолітня у розмірі 1834 грн.

    Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 16 липня 2010 року , позовні вимоги про стягнення аліментів  з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 на період навчання залишено без розгляду.

    У судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки –ОСОБА_4  у розмірі 850 грн., в обґрунтування своєї позиції надала пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві.

    Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та суду пояснив, що дійсно він перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою і від шлюбу має неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження. На сьогодні шлюб розірвано і неповнолітня донька проживає  з позивачкою.  Але він у добровільному порядку надає гроші не її утримання у розмірі 400 грн. Сплачувати допомогу на утримання дитини у більшому розмірі він не має можливості, оскільки не працює, за станом здоров’я перебуває на диспансерному обліку з рядом захворювань, також на його утриманні перебуває мати, яка є людиною похилого віку та страждає на низку тяжких хвороб. Крім того, він  перебуває у зареєстрованому шлюбі  з ОСОБА_5 та зараз  фактично перебуває на її утриманні.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

    Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року,  про що у відділі РАЦС Київського райвиконкому м. Донецька,  зроблено актовий запис № 997, її батьком вказаний – ОСОБА_2,  а матір’ю – ОСОБА_1

Обов’язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України і в ст. 180 Сімейного кодексу України, яка говорить, що батьки зобов'язані утримувати  дитину до досягнення  повноліття.  

Відповідно до вимог  ст.181 СК України за рішенням суду гроші на утримання дитини присуджуються в частині від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошові сумі.  

Згідно зі ст.ст. 182, 183 СК України частина заробітку (доходу) батька, що буде стягуватися, як аліменти, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину при будь-яких обставинах не може бути  менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2  від обов’язку утримання неповнолітню доньку судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дітей не досягнуто.

    Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що  ОСОБА_2 не виконує у відношенні своєї неповнолітньої доньки – ОСОБА_4,  передбачені сімейним законодавством батьківські обов’язки з  її утримання, чим порушує право дитини на достатній рівень життя.

    Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратіфікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХII) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

    Із довідки, наданої ЖБК «Мир-87»,  вбачається, що ОСОБА_4, 1993 року народження, дійсно  проживає разом з ОСОБА_4

Суд при визначені порядку стягнення аліментів, враховує наступне:  відповідач не має постійного місця роботи. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»  розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від шести до вісімнадцяті років  складає  921  грн., тобто мінімальний розмір аліментів не повинен бути менші   ніж  276,30  грн.,  за таких обставин суд вважає, що для утримання дитини необхідно стягнути аліменти в твердій грошовій сумі, оскільки при стягненні аліментів в частині  від доходів, певною мірою не буде належним чином забезпечуватися  її матеріальне становище .

При встановлені розміру аліментів, суд бере до уваги:       вік відповідача, стан його здоров’я, він перебуває на диспансерному обліку з низкою хвороб, перебування на його утриманні мати, яка є людиною похилого віку,  відсутність інших аліментних зобов’язань, стан здоров’я дитини,  визнана відповідачем спроможність  надавати допомогу  на утриманні дитини у розмірі  400 грн., та вважає, що на утримання дитини необхідно стягнути аліменти у розмірі 400 грн.

Відповідно до штампу Будьоннівського районного суду, позивачка звернулась до суду з позовною заявою 7 травня 2010 року,   тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти  саме з цієї дати.

    Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду,  суд вважає за необхідне стягнути з відповідача  до доходу держави  судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  120 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 180, 182, 183 і 191 СК України, ст. ст.10, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити  частково.

    Стягувати із ОСОБА_2,  1968 року народження, щомісяця аліменти на утримання доньки – ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,  у  розмірі 400 (чотириста)  гривень  до повноліття дитини, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1,  1970 року народження, починаючи з 7 травня 2010  року.

    Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2  аліментів на утримання дитини  на користь ОСОБА_1 у межах платежу за один місяць  підлягає негайному виконанню .     Стягнути із  ОСОБА_2  судові витрати до доходу держави у розмірі 51 гривні.

    Стягнути із  ОСОБА_2  на користь  державного бюджету Будьоннівського району м. Донецька 22050001( рахунок 31217259700003 ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПО 34686940, МФО 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 120  грн.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: