УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Курської А.Г.
Суддів Летягіної О.В.
при секретарі Горбань В.В.
Фінайкіній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_5, Приватного підприємства „КТМ” про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 січня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
16.03.2009 року Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, Приватного підприємства „КТМ” про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги мотивовані тим, що 10.04.2007 року між АІКБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно якого позивач надав ОСОБА_5 кредит в сумі 133 200 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на дату укладення договору 672 660 грн.
17.08.2007 року між банком та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода №1, відповідно до якої сума кредиту була збільшена за рахунок надання ОСОБА_5 другого траншу в сумі 37 000 доларів США. Таким чином загальна сума кредиту склала 170 200 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на дату укладення договору та додаткової угоди 859 510 грн.00 коп. Кредит відповідач ОСОБА_5 зобов’язався повернути в строк не пізніше 10.04.2018 року. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 10.04.2007 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_5 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними будовами та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1, які належать іпотекодавцеві на праві приватної власності. Наданий відповідачу кредит забезпечувався порукою приватного підприємства „КТМ”, про що був складений договір поруки. Позичальник зобов’язався кожного місяця сплачувати встановлені вказаним графіком суми по погашенню кредиту. В порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач кредит та проценти, нараховані за користування кредиту не сплачував. Таким чином, станом на 16.09.2009 року загальна сума заборгованості склала – 1 132 502 грн.42 коп., з яких: заборгованість за основним та простроченим кредитом – 109 025, 57 доларів США, що еквівалентно 872 662 грн.47 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 28 616, 60 доларів США, що еквівалентно 229 052, 05 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 3 846, 35 доларів США, що еквівалентно 30 786, 96 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 січня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, Приватного підприємства „КТМ” на користь ПАТ „УкрСиббанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 1 132 502 грн. 42 коп. Стягнуто з ОСОБА_5, Приватного підприємства „КТМ” на користь ПАТ „УкрСиббанк” судові витрати по 865 грн. з кожного.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Використання банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом погіршує становища позичальника, як споживача.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11138956000, згідно якого АКІБ „УкрСиббанк” надав відповідачу ОСОБА_5 кредит в сумі 133 200 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на дату укладення договору 672 660 грн.
17.08.2007 року між АКІБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 11138956000, відповідно до якого сума кредиту була збільшена за рахунок надання ОСОБА_5 другого траншу в сумі 37 000 доларів США. Таким чином загальна сума склала 170 200 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на дату укладення договору та додаткової угоди 859 510 грн.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.12.2009 року найменування юридичної особи АКІБ „УкрСиббанк” замінено на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”.
Кредит відповідач ОСОБА_5 зобов’язався повернути в строк не пізніше 10.04.2018 року.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 10 квітня 2007 року між АКІБ „УкрСиббанк” та ОСОБА_5, був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_5 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними побудовами та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1, які належать іпотекодавцеві на праві приватної власності.
Наданий відповідачу ОСОБА_5 кредит забезпечувався порукою приватного підприємства „КТМ”, про що був складений договір поруки № 11138956000/П.
Відповідно до п.1.3 Договору поруки Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, по всім зобов’язанням останнього за Основним договором, зараховуючи повернення основної суми боргу, оплату відсотків, комісій, відшкодування збитків, оплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами договору.
Відповідно до п.1.4 Договору поруки відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.
Встановлено, що за умовами кредитного договору в разі виникнення у відповідача прострочення зі сплати відсотків за користування кредитом позивач має право достроково припинити строк користування кредитом і вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язаний достроково погасити заборгованість у повному обсязі згідно до кредитного договору.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 16.09.2009 р. відповідач має заборгованість перед позивачем, у розмірі 1 132 502 грн.42 коп., з яких: заборгованість за основним та простроченим кредитом – 109 025, 57 доларів США, що еквівалентно 839 496 грн. 89 коп.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 28 616, 60 доларів США, що еквівалентно 229 052 грн.05 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 3846,35 доларів США, що еквівалентно 30 786 грн.96коп.
Згідно зі статтями 525, 526, 530, 553, 554 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі статтями 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що у зв’язку з тим, що відповідачем не виконуються взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, то банк вправі вимагати повернення суми в солідарному порядку з відповідачів. Такий висновок не суперечить договору та закону.
Довід апеляційної скарги відносно того, що банк не мав права укладати кредитний договір в доларах США, оскільки на Україні договори повинні укладатися в національній валюті, а крім того банк не має ліцензії на укладення кредитного договору в іноземній валюті, а також зміна курсу долара до гривні тягне за собою збільшення суми виплат, є необґрунтованим і не приймається колегією до уваги.
Статтею 627 ЦК України передбачається, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, при укладанні кредитного договору особа добровільно виявила бажання укласти зазначений договір з банком, а також, отримуючи гроші в доларах США з нарахуванням на них відсотків, позичальник діяв на свій ризик.
Доказів того, що з боку банка було допущено будь-які порушення, зокрема, що на час укладання кредитного договору у банка була відсутня ліцензія на проведення банківських операцій в іноземній валюті, суду надано не було. Копія такої ліцензії була додана банком до заперечень на апеляційну скаргу, оскільки раніше питання наявності у банка ліцензії на такий вид діяльності у сторін в суді не виникало.
З урахування наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права ст.ст. 212 – 215 ЦПК України, і підстав для його скасування немає.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 січня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: