УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Летягіної О.В.
Суддів Синельщікової О.В.
при секретарі Яковенко Л.Г.
Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради, Управління освіти Ялтинської міської ради про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 2 квітня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Ялтинської міської ради, Управління освіти Ялтинської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 14 888 грн.18 коп.
Вимоги мотивовані тим, що вона працювала вихователем у дошкільному навчальному закладі №22 з дітьми, які мають порушення мови з 01.07.1996 року по 31.08.2009 рік та була працівником бюджетної сфери. Разом з тим відповідачами з 2001 року надбавка до заробітної плати нараховувалася не в повному обсязі, сплачувалася тільки ставка посадового окладу у розмірі 21 грн. 40 коп.. У зв’язку з чим за період з 01.09.2001 року до 30.04.2007 року утворилася заборгованість у розмірі 7802 грн., а з урахуванням індексу інфляції сума у розмірі 14 888 грн. 18 коп.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 2 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що відповідно до п. 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти та науки № 102 від 15 квітня 1993 року, педагогічним робітникам дитячих дошкільних закладах для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, потребують особливих умов виховання посадовий оклад підвішується на 0,66 мінімальної заробітної плати
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивачка працювала у Дошкільному навчальному закладі № 22 Комбінованого типу на посаді помічника вихователя логопедичної групи з 01.07.1996 року по 31.08.2009 року.
Згідно довідки ДНЗ №22 позивачці нараховувалася доплата за роботу з дітьми, які мають порушення у фізичному та психічному розвитку у розмірі 21,40 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано до суду доказів в обґрунтування неправильного нарахування спірної доплати, а вимоги про нарахування доплати відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати, що були встановлені ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідні роки, є безпідставними.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки.
За частиною 1 статті 25 зазначеного Закону розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.
Апеляційним судом також встановлено, що виплата спірних доплат за роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та розумного розвитку передбачена Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти та науки № 102 від 15 квітня 1993 року.
Відповідно до Розділу V Інструкції «Підвищення ставок та окладів. Додаткова оплата праці» пункту 28 підпункту «в» ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються педагогічним працівникам (в т.ч. майстрам виробничого навчання) та помічникам вихователів у школах, школах-інтернатах, середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладах, позашкільних та дитячих дошкільних закладах (класах, групах) для дітей і підлітків, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, потребують особливих умов виховання або тривалого лікування, для дітей з затримкою психічного розвитку (в тому числі при індивідуальному навчанні таких дітей); у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх та виховно-трудових колоніях, у школах та професійно-технічних училищах при виправно-трудових установах, спеціальних професійно-технічних навчальних закладах; у дитячих будинках, дитячих будинках - інтернатах, школах-музикантських вихованців, школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків, у будинках дитини - на 0,66 мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що у спірний період позивачці правильно нараховувалася та сплачувалася доплата до ставки заробітної плати, виходячи з наступного.
Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року встановлено поняття мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії, обов’язкової на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» встановлено з 1 березня 1996 року мінімальну заробітну плату у розмірі 1 мільйон 500 тисяч карбованців.
Також встановлено, що до внесення відповідних змін до чинного законодавства виплати, крім пенсій, тарифні ставки та оклади, розраховані на основі мінімальної заробітної плати, здійснюються (застосовуються) у розмірах, які діють за станом на 1 лютого 1996 року.
Зобов’язано Кабінет Міністрів України після підведення підсумків роботи за перший квартал 1996 року переглядати розміри цих виплат, заробітної плати і пенсії з урахуванням зростання індексу цін відповідно до законодавства України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вимоги позивачки про нарахування доплати відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати, що були встановлені Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, є безпідставними.
Кабінетом Міністрів України 20 квітня 2007 року прийнято постанову «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки».
На виконання цієї постанови Наказом Міністерства освіти і науки України № 471 від 11 червня 2007 року абзац перший підпункту "в" пункту 28 викладений в такій редакції:
"в) керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов'язана з навчально-виховним процесом, педагогічним працівникам, помічникам вихователів шкіл-інтернатів і інтернатів загального типу, інтернатів-ліцеїв, інтернатів-гімназій, інтернатів-колегіумів, училищ фізичної культури - на 10 відсотків";
в абзаці другому підпункту "в" пункту 28 слова "школах, школах-інтернатах, вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах" та "класах" вилучити. Після слів "тривалого лікування," доповнити словами "у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації (класах, групах) для дітей та підлітків, які потребують особливих умов виховання або тривалого лікування". Слова "для дітей із затримкою психічного розвитку" вилучити. Слова "школах-музикантських вихованців" вилучити. Цифри і слова "0,66 мінімальної заробітної плати" замінити цифрами і словом "20 відсотків";
абзац третій підпункту "в" пункту 28 викласти в такій редакції:
"педагогічним працівникам та помічникам вихователів у дитячих будинках, дитячих будинках-інтернатах, школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, будинках дитини (класах, групах) з контингентом дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку чи тривалого лікування; у протитуберкульозних установах, закладах, відділеннях для дітей, хворих на активні форми туберкульозу - на 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати)".
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що до зазначеного врегулювання Кабінетом Міністрів України питання підвищення ставок заробітної плати працівникам освіти за спеціальний режим, у вигляді доплати до заробітної плати за роботу з дітьми та підлітками, які мають порушення у фізичному та психічному розвитку не існувало, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 314, Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – ОСОБА_6 –відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 2 квітня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: